Опубліковано 18.10.2019

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»:  що потрібно знати про договір довічного утримання (догляду)?

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби,  змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність?

Що таке договір довічного утримання?

Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна.

Хто є сторонами у даному договорі?

Сторонами договору є відчужувач  та набувач. Відчужувачем може бути  фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути  фізична (кілька фізичних осіб)  або юридична особа.

Яка форма укладення договору довічного утримання?

Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним. 

У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)

Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:.

·         вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи;

·         медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість;

·         матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо.

У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим.

Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності?

Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання.

Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання.

У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

Яким чином вносяться зміни до договору?

Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним.

Коли припиняється дія договору?

Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання.

Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду:

·         на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини;

·         на вимогу набувача.

Однак, варто пам’ятати:

·         невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі;

·         набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.

Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом?

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

З повагою,

відділ правової освіти

Управління державної реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти

Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області

Опубліковано 09.10.2019 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: Про порядок стягнення  аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон

Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій:- Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай);   

- Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу  /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки);  

- Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).  

Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?  

Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи:

·         звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду);

·         звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).

Усі  звернення  про  стягнення  аліментів  на  дитину  в  Україні  надсилаються для передачі за  кордон 

через Міністерство юстиції України.Які документи потрібно подавати ?

У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання  рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави.

У клопотанні має бути зазначено наступне:

·         повне  ім'я  відповідача  (боржника),   дата народження, громадянство а також, наскільки це відомо позивачу         (стягувачу),  його поточна адреса або  адреси протягом останніх 5 років, рід занять і місце роботи;

·         наявні   відомості  про  фінансовий  та  сімейний стан  боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;

·         будь-яка  інша  інформація,  що  може       сприяти встановленнюмісцезнаходження  боржника  чи  виконанню   клопотання.  

До клопотання  додаються  належним чином оформлені судом,  що  виніс рішення, такі документи:

·      засвідчена судом копія судового рішення;

·      довідка суду про те, що рішення набрало законної сили;

·      довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України;

·      довідка суду  про  те,  що  відповідач  був  належним  чином повідомлений  про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують,  якщо  відповідач  не  брав  участі  в судовому засіданні; 

·      завірений переклад клопотання та його додатків на іноземну мову.

Також відповідно до Гаазької конвенції 2007 року слід додати

·      завірену судом копію  протоколу судового засідання,

·      фотокартку стягувача.

У  разі,  коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача,  який  проживає  за  кордоном (а також коли за Гаазькою конвенцією 2007 року  порушується питання  про  зміну  розміру аліментів) до відповідної Договірної Сторони надсилаються заява та інші документи,  необхідні для розгляду справи по суті. 

Форма заяви:       https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06   

  У заяві необхідно зазначити (або до неї додати) наступну інформацію:   

·         повне   ім'я   відповідача  (боржника),  дату  народження,  громадянство  та,  наскільки  це  відомо  позивачу,   його   місця проживання  протягом  останніх  5  років, рід занять і місце роботи;

·         відомості  про фінансовий та сімейний стан відповідача, у т.ч. інформацію про належне йому майно;

·         відомості про  фінансовий та сімейний стан позивача (заявника), у т.ч. довідку про доходи;

·         дублікат або нотаріально засвідчену копію   документа,   що  підтверджує  ступінь родинних зв'язків      між відповідачем та дитиною, на       користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо), або - коли заява стосується вирішення  питання  про  зміну  розміру аліментів -  засвідчену судом копію  судового  рішення  чи  іншого документа, яким установлено розмір аліментів

·         фотокартку позивача;

·         будь-яку іншу інформацію,  що  може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача  (боржника)  чи виконанню клопотання;

·         нотаріально  засвідчене доручення,  яке уповноважує орган, що приймає,  відповідної  Договірної  Сторони  діяти  від   імені позивача,  або  інформацію  про будь-яку іншу особу,  уповноважену діяти від імені позивача;

·      завірений переклад заяви та її додатків на іноземну мову. 

   

Якою мовою подаються  документи?

Документи, що направляються з України і складені українською мовою, мають бути перекладені на офіційну мову запитуваної Договірної держави або іншу мову, яку запитувана Договірна держава визначила як прийнятну для всієї своєї території або тієї її частини, на якій проживає боржник.

На підставі конвенцій нотаріально завірений переклад не вимагається, достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів.

Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується до документів відповідно до конвенцій.

Відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року, якщо переклад документів  на офіційну мову  запитуваної Договірної держави неможливо зробити  в Україні, вони можуть бути передані Міністерством юстиції України запитуваному центральному органу без перекладу або з перекладом англійською чи французькою мовою для організації перекладу у запитуваній Договірній державі. Такий переклад здійснюється лише у разі узгодження із заявником (стягувачем) порядку і умов оплати ним витрат за такий переклад.

Як це працює?

Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції.

Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти  календарних днів після отримання заяви:

·         перевіряє наявність у ній інформації і документів;

·         може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;

·         заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави;

·         у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року;

·         на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;

·         на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.

Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.

Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору?

У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:    

·         укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким  залишається дитина, або·     укласти договір про припинення права  на аліменти  для дитини  у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно.

Якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду. 

Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду.

У разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на  момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 16.09.2019

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: як отримати статус особи з інвалідністю військовослужбовцю, який отримав поранення під час участі в АТО?

Статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період зазначених заходів або в районах проведення АТО у період її проведення.

Хто має право на звернення для отримання статусу?

●       військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового і начальницького складу, військовослужбовці МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

●       працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО;

●       особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО  у складі добровольчих формувань, за умови, подальшого включення до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

●       особи, які брали участь в районі та у період проведення АТО у складі добровольчих формувань,  але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з вище зазначеними органами;

●       особи, які добровільно забезпечували проведення АТО, у тому числі провадили волонтерську діяльність.

Куди потрібно звернутися?

Для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина із заявою та довідкою медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.

Особі з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю».

Які  ще документи необхідно надати?

Що робить медико-соціальна експертна комісія ?

Комісія МСЕК встановлює:

●       І, ІІ,ІІІ групу інвалідності;

●       визначає відсоток втрати непрацездатності;

●       визначає потребу в протезуванні.

Після обстеження видається довідка про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності або вказує відсоток непрацездатності.

Довідка МСЕК є підставою для нарахування одноразової грошової допомоги та оформлення інших соціальних пільг.

Скільки це коштує?

Обстеження військовослужбовців у державних лікувальних закладах при яких діють військово-лікарська комісія та медико-соціальна експертна комісії здійснюється безкоштовно.

Який термін розгляду?

Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення, за місцем проживання, у місячний строк з дня подання документів.

Коли особа, може бути позбавлена статусу особи з інвалідністю внаслідок війни?

Орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу у разі:

●       наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в АТО;

●       виявлення факту підроблення документів або надання недостовірних даних про особу;

●       подання особистої заяви про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 10.09.2019

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: що таке булінг, як його розпізнати та як діяти сторонам конфлікту?

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. Напередодні початку нового навчального року, Міністерство юстиції України продовжує інформування в рамках кампанії  #СтопБулінг.

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

·         систематичність (повторюваність) діяння;

·         наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

·         наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);

  
  

• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);

  
  

• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);

  
  

• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

  
  

·       кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.

  
  

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.

  
  

• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.

  
  

• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).

  
  

• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.

  
  

• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

  
  

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

• Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.

  
  

• Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.

  
  

• Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.

  
  

• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.

  
  

• Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

  
  

 Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

         Що робити, якщо ваша дитина агресор?

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.

  
  

• Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

  
  

• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.

  
  

• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

  
  

• Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

  
  

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

·         розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

·         розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

·         вживає відповідних заходів реагування;

·         забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

·         повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Також Закон зобов’язує педагогічних працівників негайно повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу (цькування) стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

ВАЖЛИВО: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Якщо дитині необхідна психологічна допомога – зверніться на Національну дитячу «гарячу лінію» для дітей та батьків з питань захисту прав дітей за номером 116-111 .

Опубліковано 29.08.2019

Міністерство юстиції консультує в рамках проєкту «Я МАЮ ПРАВО!»: що таке податкова знижка на навчання та як її отримати?

Що таке податкова знижка на навчання?

Податкова знижка – це сума, на яку дозволяється зменшити розмір сплаченого особою податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з оплатою нею послуг навчання.

Раніше до переліку витрат, на які поширюється податкова знижка, входила оплата послуг навчання виключно в закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. З 2018 року податкову знижку можна отримати також на оплату навчання дитини в закладах дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти. Це  саме стосується й аспірантів.

Який розмір податкової знижки?

Податкову знижку вигідніше оформляти на того члена родини, хто має офіційну роботу і отримує більшу зарплату. Розмір соціальної знижки залежить від суми сплачених податків, але не може перевищувати 18% .

Наприклад:  протягом 2018 року батько витратив на навчання сина 10 тисяч гривень. При цьому його офіційний дохід  у цьому ж році склав 100 тисяч гривень.

База оподаткування – це дохід батька - 100 000 грн. Із зарплати 100 000 гривень установа, де працює батько, утримала податок на доходи фізичних осіб у розмірі – 18 000 грн.

Із 10000, які батько заплатив за навчання сина, було сплачено податків 1800 грн.

Ці 1800 грн. і повернуть в якості податкової знижки. Тобто з кожної 1000 гривень, сплаченої за навчання, держава повертає 180 гривень.

У кожного розмір податкової пільги, на яку він претендує, буде різнитися. Однак, незалежно від суми, не варто ігнорувати свої права.

 Гроші повертаються  протягом 60 днів з дня  подачі всіх необхідних документів.

Якщо дитина навчається за кордоном?

Внесені зміни до Податкового  кодексу місять розширений перелік підстав для отримання податкової знижки на навчання, але існують умови, за яких це неможливо:  

·         особа,  яка сплачує  за навчання є приватним підприємцем;

·         особа навчається за кордоном;

·         особа вступила на військову кафедру

Також важливо зазначити,  якщо дитина відвідує  гуртки у приватних закладах,  ці заклади мають бути акредитовані  в Міністерстві освіти і науки України

Хто має право на податкову знижку?

Право на отримання податкової знижки на навчання мають громадяни України, які оплачують навчання у закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти за себе або членів його сім’ї 1-го ступеня споріднення  (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені).

Як отримати податкову знижку на навчання?

Для того, щоб скористатися податковою знижкою на навчання, Вам потрібно:

·         оплатити навчання та зберегти квитанцію про оплату;

·         отримати від роботодавця довідку про доходи;

·         до 31 грудня поточного року заповнити податкову декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік;

·         подати документи на отримання податкової знижки в органи Державної фіскальної служби за місцем реєстрації та отримати податкову знижку. 

Які документи необхідні?

Щоб повернути гроші за навчання,  потрібно надати такий  пакет документів:

копія паспорта;

·         копія ідентифікаційного номеру;

·         довідка про доходи за формою №3;

·         копія договору із закладом освіти;

·         копія квитанцій (чеків, платіжних доручень) про оплату навчання;

·         оригінали документів, що підтверджують ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

·         податкова декларацію про майновий стан і доходи;

·        заява, у якій зазначено реквізити рахунку для перерахування відшкодування.

Важливо!

Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку Ви укладаєте із закладом освіти.

В ній має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, сума оплати та термін надання послуги.

Протягом цього року можна отримати компенсацію за оплату навчання за  2018 рік. Щоб не втратити право на податкову знижку за 2018 рік,  потрібно подати декларацію до 31 грудня 2019 року. 

Опубліковано 21.08.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня! Мене цікавить питання, в яких випадках особа може бути обмежена на виїзд за кордон. Розкажіть, будь ласка, детальніше.

Мар’яна Дмитрук

Конституція України гарантує  кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Крім того, громадянин України ні за яких підстав не може бути  обмежений  у праві на в'їзд в Україну.

Які  документи дають право громадянину України на виїзд з України і в’їзд в Україну?
Крім   паспорту  громадянина України для виїзду за кордон іншими документами, що  дають  право громадянину України на виїзд та в’їзд в Україну можуть бути:

●       дипломатичний паспорт України;

●       службовий паспорт України;        

●       посвідчення особи моряка;

●       посвідчення члена екіпажу;

●       посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в’їзд  в Україну).

 Зауважу, що з 2015 року запроваджено оформлення та видача біометричного паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Якщо закордонний паспорт громадянина не містить безконтактного електронного носія, хвилюватись не потрібно.  Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлений та виданий до 20 грудня 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.

Також, майте на увазі, що паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли 16-річного віку, на 4 роки, а особам, які досягли 16-річного віку, - на 10 років.

Коли громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено?

Законодавство передбачає  випадки, коли громадянин України  тимчасово обмежений у праві залишати територію України, зокрема:

●       громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю. Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на 5 років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

●       стосовно особи застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень;

●       у випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання;

●       коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню –до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;

●       особа перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

●       у разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини. Такій особі тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на 1 рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Нагадаю, вище згадані санкції були введені розробленими Мін’юстом законами #ЧужихДітейНеБуває. Крім заборони виїзду за кордон, до боржника, який має заборгованість зі сплати аліментів,  застосовуються ряд інших обмежувальних заходів та фінансових санкцій. Так, якщо заборгованість зі сплаті аліментів більше ніж 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) застосується тимчасове обмеження  щодо:

            • керування транспортними засобами;

            • користування зброєю;

            • полювання.

Штраф сплачується у випадку заборгованості  понад 1 рік – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми боргу.

Більше того,  боржник, який має заборгованість зі сплати аліментів,  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Але подекуди трапляються випадки, коли боржник з різних причин може не знати про свій борг,  а дізнатися вже у пункті пропуску через державний кордон України. Тому, щоб уберегти себе від неприємних сюрпризів, рекомендую перевірити себе у Єдиному реєстрі боржників: www.erb.minjust.gov.ua .

Коли припиняється тимчасове обмеження на виїзд з України?

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження або постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

Чи можна оскаржити обмеження на виїзд за кордон?

Так, рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені.

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Окрім того, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у 10 денний  строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. 

За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. 

Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи надання безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги по всій країні ви можете отримати консультацію та роз’яснення з вашого правового питання.

Опубліковано 15.08.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня! Місяць тому з моєю подругою стався неприємний випадок. В інтернет-магазині  замовила кофтину, на вимогу  продавця наперед перерахувала кошти, але досі її так і не отримала. Вона писала на сторінку інтернет-магазину, але відповіді так і не дочекалася. Порадьте, будь ласка, що робити у такій ситуації?

Дінара Хайраджи

Інтернет-магазин -  це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Що має бути обов’язково зазначено на сайті Інтернет-магазину?

Законодавством передбачений перелік обов’язкової інформації, яка зазначається на сайті Інтернет-магазину, зокрема:

●       повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;

●       місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;

●       адреса електронної пошти та/або адреса Інтернет-магазину;

●       ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку в паспорті;

●       якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;

●       порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;

●       інформація про вартість доставки.

Зазначу, інформація про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом, до кого можна звернутися із вимогами.

Як укладається договір в Інтернет-магазині?

Договір, який укладено в Інтернет-магазині, вважається електронним правочином.  Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, а також його вартість.

 Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті Інтернет-магазину.

Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон.

При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару,  найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.

Як можна замінити товар?

Закон України «Про захист прав споживачів»  дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

●       інший товар відповідає меті використання замовленого;

●       має таку ж або кращу якість;

●       його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Як можна повернути  товар?

Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару.

Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Якщо продавець відмовляється прийняти або обміняти товар?

У такому випадку, переконайтеся, що володієте інформацією про суб'єкта господарювання, який здійснив продаж та зверніться із заявою про порушення своїх прав до  територіальних органів Держпродспоживслужби України чи  до суду за місцем свого проживання.

Зверніть увагу, судовий збір за позовами про порушення прав споживачів не стягується!

Коли товар не можна повернути?

Повернути продукцію в магазин і отримати назад свої гроші можна далеко не за всі товари. Наприклад, поверненню не підлягають продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,
предмети сангігієни. Крім того, повернути не можна:  

●       парфюмерно-косметичні вироби;

●       пір'яно-пухові вироби;

●       дитячі іграшки м'які та гумові надувні;

●       зубні щітки;

●       розчіски, гребенці та щітки масажні;

●       рукавички;

●       тканини, тюлегардинні і мереживні полотна;

●       білизна натільна;

●       білизна постільна;

●       панчішно-шкарпеткові вироби;

●       друковані видання;

●       вироби з натурального та штучного волосся (перуки);

●       товари для немовлят (пелюшки,  соски,  пляшечки для годування  тощо);

●       інструменти для манікюру, педикюру;

●       ювелірні   вироби   з   дорогоцінних  металів,  дорогоцінного  каміння,   дорогоцінного   каміння   органогенного   утворення  та  напівдорогоцінного каміння.

Більш детальний перелік наведений  у постанові КМУ від 19 березня 1994 р. N 172  «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»».

Як захистити себе при купівлі товарів через  Інтернет?

Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:

●       Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

●       Повернення оплати через банк.  Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець  не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування. 

Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду. 

Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?

Якщо Ви стали жертвою Інтернет-шахрайства – не соромтеся, а  звертайтеся у  правоохоронні органи.  В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення:  www.cyberpolice.gov.ua

Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього рахунок  шахрая заблокують.

У випадку ж з Інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.

Зауважте, що власники Інтернет-магазину не є недосяжними. Сайт знаходиться на хостингу, а це припускає наявність паспортних даних власника. Якщо на ресурсі вказано юридичну адресу, то ви можете відразу подати в суд і відстояти свої права споживача.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Доброго дня, пан Павло! Мій неповнолітній племінник, вчинив крадіжку, він жалкує про скоєне, але злочин є злочин і кримінальна справа вже відкрита. Підкажіть, будь ласка, яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх? 

Людмила Бевз

З якого віку особи підлягають кримінальній відповідальності? 

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Однак, за вчинення окремих видів злочинів до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від 14 до 16 років.

Які види покарань застосовуються до неповнолітньої особи?

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань як штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт або позбавлення волі. Крім того, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

У чому полягають особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх?

Для неповнолітніх передбачені особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання, порівняно з дорослими злочинцями, а саме:

·         за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;

·         скорочено види покарань та обмежено строки встановлених покарань; 

·         передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;

·         зменшено строки після спливу яких до неповнолітнього можливе застосування умовно-дострокового звільнення, а також строки погашення і зняття судимості.

Які особливості при призначенні покарання?

Суд, окрім того, що враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Також неповнолітній вік особи, сам по собі, є обставиною, що пом’якшує покарання. Вона  обов’язково   має   враховуватись   при  призначенні  покарання незалежно від того,  чи досяг підсудний  на  час  розгляду  справи  повноліття.

Чи може бути неповнолітній звільнений від  відбування кримінального покарання?

Так, українське законодавство передбачає таку можливість, але за певних умов. По-перше, неповнолітня особа може бути звільнена від покарання з випробуванням. Проте, таке звільнення є можливим якщо особу засудили до арешту чи позбавлення волі. Іспитовий строк встановлюється тривалістю від 1 до 2 років. По-друге, неповнолітнього може бути звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, його може бути звільнено. Проте, має бути визнано, що внаслідок щирого каяття  та подальшої бездоганної поведінки він, на момент постановлення вироку, не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує примусові заходи виховного характеру:

·         застереження;

·         обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

·         передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

·         покладення на неповнолітнього, який досяг 15-ти річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодувати заподіяні майнові збитки;

·         направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Але варто пам’ятати,  у разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

У яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі?

Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням і може застосовуватися за:

·         вчинений повторно злочин невеликої тяжкості ‒ на строк не більше 1  року 6 місяців;

·         злочин середньої тяжкості ‒ на строк не більше 4 років;

·          тяжкий злочин ‒ на строк не більше 7 років;

·         особливо тяжкий злочин ‒ на строк не більше 10 років;

·         особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, ‒ на строк до 15 років.

За яких умов неповнолітні можуть звільнятися від кримінальної відповідальності?

До неповнолітнього можуть бути застосовані загальні види звільнення від кримінальної відповідальності:

·         у зв’язку з дійовим каяттям;

·         у зв’язку примирення винного з потерпілим;

·         у зв’язку з передачею винного на поруки;

·         у зв’язку із зміною обстановки.

Також до неповнолітнього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Проте, останній вид застосовується тільки до тих, кого було засуджено до позбавлення волі.

Окремо зазначу: Міністерство юстиції є координатором усіх напрямів роботи, пов’язаної з реформуванням сфери правосуддя для дітей в Україні. Так, в Україні впроваджена Національна стратегія реформування правосуддя для дітей на період до 2023 року в межах якої нами розроблено законопроект «Про правосуддя, дружнє до дитини» та стартував проект «Від мрії до дії», мета якого – профілактика правопорушень серед неповнолітніх.

Додатково Мін’юст спільно з Генпрокуратурою запустили пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» на базі системи надання БПД у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

Ключові умови застосування Програми – додаткові заходи, які допоможуть неповнолітньому будувати соціальні зв’язки, знайти нове захоплення та змінити свою поведінку. Для цього залучаються  спеціалізовані установи та психологи, які  мають досвід ресоціалізації дітей. 

Далі, за результатами Програми відновлення, якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, кримінальне провадження закривається. При цьому неповнолітній пройде програми ресоціалізації.  

І, насамкінець додам, за статистикою Генпрокуратури, у 70% випадках неповнолітній правопорушник, який потрапив за грати на строк більше одного року, потрапляє у в’язницю повторно. Тож, відновне правосуддя дає шанс повернутися до нормального життя.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

 Опубліковано 31.07.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня, шановний Міністре! Звертаюсь до Вас з проханням роз’яснити процедуру державної реєстрації  фізичних осіб-підприємців. Які документи необхідно підготувати і чи можу я зробити це онлайн?

Сергій Никоненко

З чого почати?  

Перш за все, необхідно обрати код  запланованої діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Перелік КВЕДів можна знайти на сайті Державної служби статистики України http://kved.ukrstat.gov.uaДалі, необхідно підготувати заяву та інші документи для реєстрації себе, як фізичної-особи підприємця.

Одночасно, заявник може обрати спрощену систему оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість (ПДВ).

Куди звернутися?

Реєстрацію фізичних осіб - підприємців  уповноважені здійснювати суб’єкти державної реєстрації:

·         виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (у разі прийняття відповідною радою рішення про набуття таких повноваженнь), Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

·         нотаріуси;

·         акредитовані суб'єкти (підприємства, які мають акредитацію Міністерства юстиції України).

Державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Тобто, якщо особа, яка бажає зареєструватися як фізична особа-підприємець мешкає на території Київської області, вона  може звернутися до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах Київської області.

Якщо документи для державної реєстрації подані в електронній формі, то державна реєстрація на підставі таких документів проводиться незалежно від місця знаходження фізичної особи в межах України.

Як подати документи?

Існують дві форми подання документів для державної реєстрації:

1.      Паперова форма. Документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

2.      Електронна форма. Документи подаються заявником через портал електронних сервісів за посиланням: https://online.minjust.gov.ua.

Як проводиться  державна реєстрація ФОП онлайн?

Зареєструвати ФОП онлайн можна дуже швидко і без зайвої бюрократії. Для цього  потрібно зробити наступне:

·         зареєструватися на сайті;

·         увійти в персональний кабінет;

·         сформувати  заяву;

·         підписати заяву шляхом накладення  власного кваліфікованого електронного  підпису (КЕП);

·         відправити заяву;

·         отримати документ.

До заяви додаються оригінали електронних документів для державної реєстрації., опис поданих заявником документів для державної реєстрації, сформований за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (ЄДР).

Зауважу, що сформовані заяви з додатками за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру блокуються для можливості редагування. Моментом прийняття заяви та документів вважається дата і час реєстрації заяви у ЄДР.

Також, звертаю увагу, що у разі якщо відповідно до законодавства для проведення реєстрації ФОП необхідно подати документи, що підлягають нотаріальному посвідченню (наприклад нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, або нотаріально посвідчений договір про створення сімейного фермерського господарства), реєстрація здійснюється на підставі документів, поданих в паперовій формі.

Це пояснюється тим, що державний реєстратор  за заявою в електронній формі проводить державну реєстрацію виключно на підставі оригіналів електронних документів для державної реєстрації,

Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації?

Розгляд документів здійснюється протягом 24 годин після їх надходження, крім вихідних та святкових днів.

Які вимоги до оформлення документів?

Документи, які подаються для державної реєстрації ФОП, повинні відповідати таким вимогам:

·         документи мають бути викладені українською мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію). Документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на українську мову із засвідченням вірності перекладу.

·         текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

·         документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

·         документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

·         заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена

Скільки це коштує?

Реєстрація фізичної особи - підприємця  здійснюється безкоштовно.

Чи може бути відмовлено в державній реєстрації ФОП?

Так,  існують підстави за якими може бути відмовлено у реєстрації ФОП, зокрема:

·         документи подано особою, яка не має на це повноважень;

·         у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;

·         не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;

·         наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;

·         наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП;

·         подані документи суперечать вимогам законів.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Чи можна оскаржити рішення про відмову у проведенні державної реєстрації ФОП?

Так, до Міністерства юстиції України та до його територіальних органів можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Також, звичайно, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Що потрібно робити далі після реєстрації?

Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем їй потрібно звернутися до органів Державної фіскальної служби для подальшої реєстрації як платника податку.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103,цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 25.07.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня! Я – українка, але тривалий час мешкаю за кордоном. Щоб оформити дозвіл на проживання у цій країні, мені необхідно легалізувати деякі документи. Знайомі порадили звернутися до Мін’юсту. Розкажіть, будь ласка, як поставити апостиль на документах?

Марина Соломатіна

У  2002   році Україна приєдналася до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Ця Конвенція  поширюється  на офіційні  документи,  які були складені на території однієї з Договірних  держав  і  мають  бути  представлені на території іншої Договірної держави. Станом на 2018 рік вже 118 країн приєдналися до Гаазької Конвенції, з переліком яких можна ознайомитися  на офіційному вебсайті Міністерства закордонних справ:  https://mfa.gov.ua/ua.

Що таке апостиль?

«Apostille» – це спеціальний штамп на офіційних документах, які були складені на території України, яким відповідно засвідчуються справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, і, у відповідному випадку, автентичність відбитка печатки або штампа, яким скріплений документ.

Хто може проставляти апостиль?

В Україні повноваженнями проставляння апостилю наділені:

·         Міністерство юстиції України - на документах, що видаються органами
юстиції та судами, а також  на  документах,  що  оформляються  нотаріусами України;

·         Міністерство освіти і науки України - на офіційних документах, виданих   навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються  сфери  освіти і науки;

·         Міністерство закордонних справ України на всіх інших  видах  документів.

Хто може звернутися за проставленням апостилю?

Особа, яка підписала документ, або будь-який пред'явник документа.

Звернутися з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України можна двома шляхами:

·         особисто з заявою до територіальних органів Мін'юсту;

·         надіслати поштою до Мін’юсту або його територіальних органів (виключно з-за кордону та для проставлення апостилю на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану).

Які документи підлягають апостилізації?   

Апостиль може бути проставлений на офіційних документах,  які були складені на території України, і які мають бути представлені на території іншої держави, а саме:

·         на документах, які виходять від органів судової влади України;

·         на документах, які виходять від органів прокуратури України, органів юстиції;

·         на адміністративних документах;

·         на документах про освіту та вчені звання;

·         на документах, оформлених державними і приватними нотаріусами;

·         на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Однак, ці Правила не поширюються:

·         на документи, видані закордонними дипломатичними установами України;

·         на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

Які документи необхідно подати?

Для проставляння апостилю подається:

·         оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;

·         документ про оплату послуги з проставлення апостиля (документ, що підтверджує право заявника на звільнення від сплати).

На яких документах апостиль не проставляється?

Апостиль не проставляється на:

·         оригіналах паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи;

·         оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

Скільки це коштує?

Вартість послуг з проставлення апостилю на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України становить:

·         для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);

·         для  юридичних  осіб  -  5  неоподатковуваних  мінімумів доходів  громадян (85 грн).

Який строк  розгляду заяви?

Проставлення апостиля або відмова в його проставленні здійснюються Мін'юстом у строк до 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду документів на проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів.

Куди звертатися для проставлення апостиля?

Прийом та видачу документів, на яких повноваження з проставлення апостиля надано Мін’юсту, здійснюють усі відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Окремо зазначу - проставлення апостиля  значно спрощує процес легалізації документів для країн-учасниць Конвенції.  Проте, якщо країна – не учасник Конвенції, проставляння апостилю неможливо. У цьому випадку для завірення документів застосовується процедура консульської легалізації. 

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 09.07.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Павле Дмитровичу,  мій чоловік понад рік не виплачує дитині аліменти. Він каже, що не працює, але нещодавно придбав нову машину та постійно їздить за кордон відпочивати. Чи можу я притягнути його до відповідальності за ухиляння від сплати аліментів? Дякую за відповідь

 З повагою, Зоряна Гордіє

За ініціативи Уряду Володимира Гройсмана  рівно рік тому прийнято 2-й пакет законопроектів #ЧужихДітейНеБуває, покликаних захистити найменших українців. Станом на сьогодні  українським дітям вже виплачено 7,9 млрд грн боргів з аліментів, які раніше малеча не бачила роками. Крім того, закони значно посилили відповідальність неплатників аліментів. 

Яку відповідальність несе боржник за несплату аліментів?

До неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів, фінансових санкцій та відповідальність у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Які обмежувальні заходи застосовуються?

Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (3 місяці для батьків

Тяжко хворої дитини або дитини з інвалідністю), встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

•         виїзду за межі України;

•         керування транспортними засобами;

•         користування зброєю;

•         полювання.

Також боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України. Тобто,  той  із батьків, з ким проживає дитина, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду такої дитини за межі України.

Які фінансові санкції?

Не менш дієвим способом покарання є запровадження фінансових санкцій. Закони передбачають накладення  штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості

           • понад 1 рік – 20%;

            • понад 2 роки – 30%;

            • понад 3 роки – 50%.

Як щодо інших видів відповідальності?

Законодавчі зміни торкнулися й злісних неплатників аліментів. Мова йде про адміністративну та кримінальну відповідальність.

*Під ухиленням слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховання доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, які призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів у розмірі, що складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів. 

Коли  призначається державна допомога?

Якщо батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, держава дбає про своїх маленьких громадян  шляхом призначення тимчасової державної допомоги.

Підставами для призначення допомоги є:

•         рішення суду  про  стягнення  аліментів з одного з батьків не виконується  у  зв'язку  з  ухиленням  від  сплати  аліментів  або відсутністю  у  боржника коштів та іншого майна, на які за законом може  бути звернено стягнення;

•         стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

•         місце проживання (перебування) одного з  батьків  не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги один з батьків, який утримує дитину (одержувач), звертається до органу соцзахисту за своїм місцем проживання (перебування).

Який розмір державної допомоги?

Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50%  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним  сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Підкреслю, що, починаючи з липня 2019 року, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років  становить 1699 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років -  2118 грн.

Як бути якщо боржник безробітний?

Ми підписали з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці два меморандуми про співробітництво, які забезпечать подальше повернення заборгованих горе-батьками аліментів дітям. Таким чином:

1.  ми пропонуємо безробітним боржникам добровільно працевлаштуватися на роботу. Якщо вони не хочуть самостійно працювати й отримувати дохід, ми направляємо їх на роботу через інструмент суспільно корисних робіт.

2.  Міністерство юстиції надає інформацію про факти незаконного отримання коштів у «конвертах» від роботодавців органам Держслужби з питань праці.

Інспектори Держапраці приходять з інспекційними перевірками на такі підприємства. Завдяки цьому, ми вирішуємо одразу дві проблеми. Перша – легалізація зарплати аліментників і змусити останніх заплатити власним дітям. Друга – навести лад на підприємствах, які через такі «сірі» схеми порушують українське законодавство і не платять податки.

Також хочу нагадати, Мін’юст створив  систематизовану базу даних  про боржників - Єдиний реєстр боржників, мета якого оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Реєстр є відкритим та розміщений на сайті Мін’юсту за посиланням: www.erb.minjust.gov.ua   

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано  16.07.2019

Оновлена мережа місць, де можна отримати безоплатну правову допомог

Оновлена мережа місць, де можна отримати безоплатну правову допомогу?

Безоплатна первинна правова допомога (БППД) – вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. До безоплатної первинної правової допомоги відносять такі правові послуги: правову інформацію, роз’яснення, консультації, допомогу у складанні непроцесуальних документів (заяв, скарг, звернень), допомога у доступі до безоплатної вторинної правової допомоги та медіації.

Право отримати юридичну  консультацію та допомогу у складанні непроцесуальних документів у центрах безоплатної правової допомоги мають УСІ, хто звертається. При  цьому суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги є також всі органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) – вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Серед осіб, які мають право на таку допомогу (призначення адвоката за рахунок держави): усі без виключення діти, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників, особи, постраждалі від домашнього насильства або насильства за ознаками статі, особи з інвалідністю, пенсія яких не вище 2 прожиткових мінімумів для непрацездатних (наразі це 3128 грн.); особи, чий дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів (наразі це 4014 грн.); інші категорії громадян згідно ст. 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

Де можна отримати безоплатну правову допомогу в Кривому Розі?

Криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та наші окремі відділи, бюро правової допомоги, працюють з понеділка по п'ятницю, з 8.00 до 17.00 без перерв, у п'ятницю - до 15.45.

Наші адреси:
м.Кривий Ріг: вул.Качалова, 2, тел.098-040-83-70;
просп.Героїв-підпільників, 1а, тел.097- 139-88-57;
вул.Станіслава Конткевича, 37, ел.067-276-54-76;
вул.Каткова, 25 (ж-м Інгулець), тел.067-118-34-90;
м.Жовті Води, бульв.Свободи, тел.62, 050-505-28-33;
м.П'ятихатки, вул.Пушкіна, 107, тел.096-188-55-43;
м.Апостолове, вул.Центральна, 63, тел.068-208-50-52;
смт.Софіївка, вул.Карпенка, 20, тел.097-495-83-16.

За окремими графіками відбуваються прийоми:
ЦНАП Криворізької РДА (вул.Кобилянського, 152)- середа, п'ятниця, 9.00 -12.00
ЦНАП "Віза" (пл.Молодіжна, 1а) - вівторок, 9.00 - 15.00
ЦНАП м.Зеленодольська (м.Зеленодольськ, вул.Енергетична, 10) - четвер, 9.00 - 13.00
Прозорий офіс у Тернівському районі (вул.Ухтомського, 23) - 2-й, 4-й четвер, 9.00-12.30

Адреси інших центрів та бюро правової допомоги Дніпропетровської області можна дізнатись за телефоном гарячої лінії 0-800-213-103.

Платформа правових консультацій

В Україні презентовано платформу правових консультацій WikiLegalaid, яка являє собою базу з понад 1500 консультацій з різних галузей права. Базу наповнювали понад два роки фахівці і фахівчині системи безоплатної правової допомоги. Відтепер вона доступна всім. Актуально, доступно, вичерпно! http://wiki.legalaid.gov.ua відтепер і ваш юридичний довідник!

Безоплатна правова допомога через Інтернет

Для тих, хто хоче задати своє запитання онлайн та отримати відповідь в електронному вигляді, буде цікавим те, що через портал iGov.org.ua можна отримати консультацію від місцевих центрів та бюро правової допомоги Дніпропетровської області, яка була першою у впровадженні такої послуги.

Процес отримання безоплатної первинної правової допомоги через портал:

1. Пройти авторизацію та заповнити форму.

2. При заповненні форми Вам буде потрібно:

• обрати необхідний місцевий центр;
• вказати Ваші контактні дані (email та телефон);
• обрати вид необхідної правової послуги: консультація або складання документів;
• викласти стисло суть питання.
3. Після цього Ваша заявка буде прийнята в роботу, повідомлення про це Ви отримаєте на електронну адресу.
4. Після цих дій звернення надходить на електронну обраного центру/бюро. Там є закріплений відповідальний працівник, який має ключ доступу. Він готує відповідь і надсилає її заявникові. Після цього клієнт отримує повідомлення на свій мобільний телефон.
Отже, це зручно і доступно. Для оформлення звернення користуйтесь посиланням https://igov.org.ua/service/353/general

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я маю право»

У рамках загальнонаціонального проекту «Я маю право» доступні інструменти захисту прав та алгоритми дій у різних ситуаціях розміщуються на сайті

pravo.minjust.gov.ua                                                                                                                                  

Опубліковано 09.07.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня, пане Міністре! Так трапилося в моєму житті, що потребую звернутися до адвоката за консультацією. Я сирота, працюю, але отримую мінімальну зарплату і платити за послуги адвоката не в змозі. Знайомі розповіли мені про те, що можна отримати державну безкоштовну правову допомогу. Розкажіть, будь ласка, що це і чи маю я право на таку допомогу?

Катерина Прибережна

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість для певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу, у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу»

Що таке безоплатна правова допомога?

Це правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законом. Безоплатна правова допомога  може бути первинною або вторинною.

У чому різниця  між первинною та вторинною правовою допомогою?

Безоплатна первинна правова допомога (далі - БППД) полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

 БППД включає такі види правових послуг:

·         надання правової інформації;

·         надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

·         складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

·         надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Безоплатна вторинна правова допомога (далі - БВПД) полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя, і включає такі види правових послуг:

·         захист від обвинувачення;

·         здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на таку допомогу в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

·         складання документів процесуального характеру.

Хто має право на безоплатну первинну правову допомогу?

Отримати  безоплатну правову допомогу  можуть громадяни України та іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці,  чи особи, які потребують  додаткового захисту, які перебувають під юрисдикцією України.

Хто може отримати безоплатну вторинну правову допомогу?

Право на БВПД мають такі категорії осіб:

·         особи, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів (4014 грн) для непрацездатних осіб;

·         діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

·         внутрішньо переміщені особи та громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб;

·         особи, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;

·         особи, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими;

·         особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

·         ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

·         особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

·         особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Чи може бути відмовлено  у наданні безоплатної вторинної правової допомоги?

Так, існують підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

·         особа не належить до жодної з категорій осіб, які можуть претендувати на надання БВПД; 

·         надання неправдивих відомостей про себе або фальшивих документів,  з метою віднесення до однієї із категорій осіб, які мають право на БВПД;

·         вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними;

·         особі раніше надавалася БВПД з одного і того ж питання;

·         особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням БВПД.

Як отримати допомогу?

Отримати правову допомогу можна, особисто звернувшись до найближчого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги. Контакти центрів та бюро ви можете знайти за адресою www.legalaid.gov.ua 

Додатково для надання правових консультацій для вас цілодобово функціонує  контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Окремо зазначу, що система надання безоплатної правової допомоги - це один з найуспішніших проектів Уряду Володимира Гройсмана.

Зараз в Україні працює 428 бюро правової допомоги, 23 регіональних та 84 місцевих центрів, загалом 535 точок доступу до правових послуг. Фактично, відділення мережі представлені по всій країні: від великого міста до найменшої ОТГ.

Ми постійно працюємо над розширенням доступу до послуг. Починаючи з листопада минулого року, особи з вадами слуху отримали можливість звернутися до контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги та отримати консультації і роз’яснення з правових питань.

Більше того, використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) значно спрощує доступ до документів, які підтверджують право людини на безоплатну вторинну правову допомогу.

Система безоплатної правової допомоги розвивається і на сьогодні є однією з найуспішніших систем безоплатної правової допомоги в Європі.

Опубліковано 25.06.2019

Хто такі присяжні? Які гарантії мають присяжні? Хто може бути присяжним? Як стати присяжним? На ці та інші питання надає відповіді в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ольга Захарова.

суд_за_участі_присяжних.doc

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Пане Павло, доброго дня! Зовсім скоро ми з дружиною чекаємо на народження  другої дитини. Нашому старшому сину вже виповнилося 16 років, а  я досі згадую всю бюрократичну тяганину та величезні черги у ДРАЦСі. Читаючи ваші інтерв’ю, я розумію, що Мін’юст спростив процедуру реєстрації народження дитини. Поясніть, будь ласка, детальніше, куди нам звернутися та які документи підготувати? Дякую.

Микола Наливайченко

Де можна зареєструвати народження малюка?   

Зараз документи для реєстрації дитини можна подати:

• у пологовому будинку (які взаємодіють з відділами ДРАЦС); 
• у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦСі); 
• у Центрі надання адміністративних послуг (за місцем фактичного народження дитини або за місцем проживання одного з батьків).

Як це зробити? 

Уряд Володимира Гройсмана зробив послуги з реєстрації народження дитини більш доступними і зручними. Для того, щоб зареєструвати новонароджену дитину, Ви можете оформити заяву в електронній формі на сайті Міністерства юстиції www.dracs.minjust.gov.ua. У такому випадку до заяви необхідно додати електронні копії документів, які потрібно буде відсканувати і прикласти електронний підпис заявника.

Зробити це може один із батьків, щоправда, попередньо має завести власний електронний кабінет і підтвердити свою особу для системи через ЕЦП (електронний цифровий підпис) або Bank ID. 

Під час державної реєстрації батьки мають визначитись з іменем дитини, прізвищем, яке буде носити дитини (у разі різних прізвищ батька та матері).

Для визначення походження дитини від матері надається медичне свідоцтво про народження, від батька – свідоцтво про шлюб або спільна заява батьків про визнання батьківства (якщо вони не перебувають у шлюбі).

Для зазначення в актовому записі «громадянства батьків» надаються їх паспорти або паспортні документи. 

В який термін потрібно реєструвати дитину?

Батьки повинні зареєструвати народження дитини не пізніше одного місяця від дня її народження. Державна реєстрація народження дитини, проводиться в день звернення. 

Зауважу, несвоєчасна, без поважної причини, реєстрація батьками народження дитини в державних органах тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 грн.

Які документи потрібно подати батькам для реєстрації в держорганах влади?

Разом із заявою про державну реєстрацію народження дитини батьки мають надати  лікарське свідоцтво про народження, яке оформлюється безпосередньо в пологовому будинку під час виписки та  паспорти або документи, що засвідчують особи батьків (хоча б одного з них), свідоцтво про шлюб.

Однак, якщо документ, що засвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений (втрата паспорта, його переоформлення), то орган державної реєстрації не має права відмовити в реєстрації дитини. У цьому випадку вказуються  відомості на підставі свідоцтва про шлюб. 

Що ще може знадобитися для реєстрації?

У переліку паперів для держреєстрації малюка обов'язково мусить бути документ, на підставі якого вносяться дані про батька. Це може бути свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка в паспорті заявника або паспортах матері та батька дитини.

Крім того, у разі наявності причин, з  яких батьки не можуть особисто зареєструвати народження дитини, реєстрація може бути проведена за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника установи охорони здоров'я, де народилася чи перебуває дитина. Такий заявник надає паспорт або паспортний документ, що засвідчує його особу.

Важливо пам'ятати, що зареєструвати народження дитини може один з батьків, якщо вони перебувають у шлюбі і мають спільне прізвище. У разі якщо прізвища батьків дитини різні або вони не перебувають у шлюбі, тоді для державної реєстрації народження обов'язкова присутність обох батьків.

Як подати заявку на «дитячі гроші»?

Призначення та виплата допомоги під час народження дитини здійснюється органом соціального захисту населення за адресою реєстрації (прописки) батьків або за місцем фактичного проживання батька чи матері дитини. Документи, необхідні для призначення виплат, подаються особисто або он лайн, але не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. У разі пропуску зазначеного періоду право на отримання допомоги втрачається.

Електронної послугою з оформлення дитячої допомоги можна скористатися на офіційному сайті Міністерства соціальної політики  України www.msp.gov.ua або на Єдиному державному порталі адміністративних послуг www.my.gov.ua. Якщо зробити це з використанням ЕЦП, то за новими правилами допомога призначається не пізніше наступного робочого дня.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з даного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 19.06.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня! В мого сина подекуди виникають сутички з його однокласниками. Останнім часом після школи він приходив сумний, інколи навіть із розірваним рюкзаком та у порваній одежі. На мої питання, що сталося, нічого не відповідає, але я впевнена щось відбувається. Припускаю, що моя дитина стала жертвою цькування у школі. Підкажіть, як розпізнати булінг?

Ольга Соколова

Насамперед  зауважу,  що  жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

·         систематичність (повторюваність) діяння;

·         наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;

·         наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);

·       кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.

Яка роль  відведена педагогічним працівникам у запобіганні та протидії булінгу?

Керівник закладу освіти зобов’язаний створити у закладі освіти безпечне освітнє середовище, вільне від насильства та булінгу. Крім того, керівник:

·         розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

·         розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) та видає рішення про проведення розслідування;

·         вживає відповідних заходів реагування;

·         забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учням, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

·         повідомляє органам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Крім того, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів.

Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
• Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 12.06.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Шановний Павле Дмитровичу, вітаю! Розпочались літні канікули і ми з дитиною хочемо поїхати за кордон на відпочинок, однак  колишній чоловік  відмовляється надати нотаріальну згоду, хоча ми давно розлучені і донька за рішенням суду проживає зі мною. Підкажіть, будь ласка, як мені бути?

Світлана Попова

Завдяки другому пакету законів  #ЧужихДітейНеБуває  діти мають  можливість безперешкодно виїхати за кордон, зокрема, для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється  тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів понад 4  місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей, цей строк скорочено до 3 місяців.

Для цього потрібно  звернутися до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів.

При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів.  Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини або дитини з інвалідністю, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків строком до 1 місяця?

Вивезти дитину за кордон з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном  може лише матір чи батько, який не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена  мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Йому потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон, потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків.

При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні ця сума складає від 1700 до 3400 грн).

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковим.  

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 06.06.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня! Прошу Вашої консультації з приводу виконання судових рішень. Яку відповідальність несуть особи, які ухиляються від виконання судових рішень?

З повагою, Олексій Мироненко

Чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.

Як реалізується адміністративна відповідальність?

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Далі, після розгляду звіту, суддя своєю ухвалою може накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 38 429 грн до 76 840 грн.

Хто такий суб’єкт владних повноважень?

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позивач може ініціювати питання про накладення штрафу на керівника суб’єкта владних повноважень?

Так, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді.

Чи можна не виконувати рішення, якщо  органом (особою)  сплачено штраф?

Ні, сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. 

Як реалізується кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення?

Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню може каратися штрафом або позбавленням волі.

ПРОТЕ! Якщо такий злочин вчиняє службова особа, то до видів покарання додається ще й заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.  Мета  призначення такого покарання є недопущення особи до певних посад чи до певної діяльності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.

Кого можна притягти до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду?

·         Особу, проти якої прийнято та винесено певне рішення із зобов’язанням утриматись від певних дій або, навпаки, вчинити їх.

·         Юридичну особу (в особі її посадової особи, яка виступає від її імені та в її інтересах).

·         Службову особу, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому.

А яка процедура притягнення до кримінальної відповідальності?

За наявності ознак злочину в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів із зверненням – поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону. За наявності такого звернення правоохоронний орган зобов’язаний порушити кримінальне провадження.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 30.05.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї  буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права.  Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

·         самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 

·         отримати психологічну підготовку до пологів;

·         бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;

·         отримати  психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.  

Які права має жінка під час пологів?  

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. 

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні  прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.  Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

·         витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;

·         довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

Також нагадаю, на сьогоднішній  день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні  працює  сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати  свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість  отримати 9 послуг за 1 заявою:

1.      державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;

2.      реєстрація місця проживання новонародженої дитини;

3.      призначення допомоги при народженні дитини;

4.      призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

5.      реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

6.      реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;

7.      отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;

8.      визначення належності новонародженої  дитини до громадянства України;

9.      присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

·         Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

·         Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

·         Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

·         Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 24.05.2019

Права дитини

Права дитини.docx

Опубліковано 23.05.2019 року

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня!  Мене звати Ірина, я «вимушена переселенка» з Донецької області. Понад два роки проживаю у місті Хмельницький і за цей час жодного разу не зверталася до лікарів, проте наразі маю таку потребу. Поясніть будь ласка, що мені, як внутрішньо переміщеній особі, необхідно зробити щоб стати на облік у місцевій лікарні.

Ірина Завальська

Забезпечення основних життєвих потреб у тому числі медичного обслуговування для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) й досі залишається актуальним для нашої держави.

У Конституції України встановлено, що держава  створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно.

Нагадаю, кожний пацієнт, який досяг 14 років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій.

Яким чином внутрішньо  переміщені особи можуть отримати доступ до безкоштовних медичних послуг?

Фізична особа, що офіційно проживала на території, яка на даний час є непідконтрольною територією Україні, після отримання довідки про взяття на облік ВПО має право отримати необхідну медичну допомогу за новим місцем проживання (у державному або комунальному закладі охорони здоров’я).

Який порядок надання медичних послуг?

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання. Документом, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до закладу охорони здоров’я відповідного профілю.

Як відбувається забезпечення  лікарськими засобами?

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах (у разі амбулаторного лікування осіб) провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями закладів охорони здоров’я, за місцем проживання цих осіб.

Однак, звертаю увагу, що безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються  лише визначеним групам населення та за категоріями захворювань,  які передбачені  у  Постанові КМУ від 17 серпня 1998р. № 1303«Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»: https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF  

Чи несе відповідальність лікар, який відмовився надати медичну допомогу?

Дії медичного працівника, який зобов’язаний надати медичну допомогу але не надав її підлягають кримінальній відповідальності передбаченою Кримінальним кодексом України, а саме:

Але варто зазначити, що лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення.

Також, лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опублікована 13.05.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Доброго дня! Мій сусід орендує земельну ділянку вже декілька років, але тиждень тому до нього приїхали невідомі люди з документами і заявили що віднині вони є орендарями. Він звернувся до поліції, там зареєстрували заяву і більше нічого. Цього року я теж планував взяти землю в оренду, але тепер  побоююсь. Підкажіть, як бути?

Петро Василиши

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

Як запобігти подвійній реєстрації ?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

Як захистити своє право?         

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

●        правоохоронних органів;

●        Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;

●        регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;

●        мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

●        на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

●        на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

●        на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;

●        коли наявний судовий спір;

●        розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.

●         

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

Які строки звернення до Комісії?  

●        60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;

●        15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

До якого суду звертатись?  

●        До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи та\або громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.

●        До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.

●        всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опублікована 06.05.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Пане Міністре! Я працював столяром на підприємстві майже півроку, отримував “наручно” зарплату, але, як з’ясувалося, офіційно мене ніхто не оформив. Про всі обов’язкові процедури при влаштуванні на роботу я дізнався вже потім, після інциденту. Як мені бути тепер?

В’ячеслав Мурований

Офіційне працевлаштування працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору.

При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема у випадках, коли на цьому наполягає працівник.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.

Що розуміється під  нелегальним  працевлаштуванням?

Нелегальним працевлаштуванням слід вважати наймання працівника на роботу без офіційного працевлаштування, тобто без укладання трудового договору.

Яка наступає відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору?

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у разі:

·         фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

·         оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;

·         виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.

У такому випадку на роботодавця накладається штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а це на сьогодні складає 125 190 грн, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) встановлено адміністративну відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, за грубе порушення законодавства про працювстановлено також кримінальну відповідальність, зокрема, за:

·         незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою; 

·         інше грубе порушення законодавства про працю.

Такі дії караються:

·         штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 34 тис до 51 тис грн;

·         або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

·         або виправними роботами на строк до 2-х років.

Які особливості відповідальності роботодавця відносно окремих категорій найманих працівників?

У випадку, коли роботодавець порушує норми законодавства в частині  працевлаштування щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, карається:

·         штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис до 85 тис грн);

·         або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5-ти років;

·         або виправними роботами на строк до 2-х  років;

·         або арештом на строк до 6-ти  місяців.

Куди можна звернутись за захистом своїх прав? 

У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись до:

·         Територіального органу Державної служби України з питань праці

·         Суду

Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця - це можуть бути будь-які письмові, фото -, відео -, аудіо докази, покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.

Хочу застерегти найманих працівників, які свідомо йдуть на роботу без офіційного працевлаштування. Пам’ятайте, неофіційне працевлаштування та отримання заробітної плати у «конверті» позбавляють Вас гарантованого права на захист з боку держави у тому числі, права на отриманняжитловихсубсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, права на пенсійне забезпечення та матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі відсутності страхового стажу.

У свою чергу, Мін’юст долучився до заходів  щодо детінізації ринку праці. Завдяки співпраці  з Державною службою України з питань праці зі свого боку ми посилюємо контроль  за офіційним оформленням трудових відносин, насамперед, особами, які мають майнові зобов’язання за рішенням суду, у тому числі заборгованість зі сплати аліментів.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 23.04.2019

Консультація Міністра юстиції Павла Петренка

Шановний Павле Дмитровичу! Маю до Вас питання. В мене - донька, якій зовсім скоро виповниться 18 років, вона навчається на першому курсі в університеті. Її батько справно платить аліменти,  але  запевняє, що коли їй виповниться 18-ть, припинить платити. Чи може донька розраховувати на його підтримку упродовж навчання?

Світлана Шевченко

Хто має право на утримання?

Українським законодавством передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання  (незалежно від форми) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Яким чином стягуються кошти на утримання?

Аліменти на утримання повнолітніх дочки або сина, які продовжують навчання, можуть виплачуватись у добровільному або судовому порядку.  Існують два способи сплати аліментів у добровільно порядку:

Перший: батьки укладають між собою договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включати умови про індексацію,якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

Другий: один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Однак така заява може бути ним відкликана.

Хто може звернутись до суду?

До суду можуть звернутися  той з батьків, з ким проживає дитина,  або  безпосередньо дочка або син, які продовжують навчання. Позовна заява про стягнення аліментів подається  до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача чи позивача.

Які документи необхідні?

До суду подається, зокрема:

·         позовна заява;

·         копія паспорта (позивача та дитини);

·         копія свідоцтва або рішення суду про розірвання шлюбу;

·         копія свідоцтва про народження дитини;

·         довідка з навчального закладу про те, що дитина перебуває на навчанні;

·         довідка про заробітну плату одного з батьків, з якого передбачається стягнення аліментів (за наявності)

При звернені до суду із позовом про стягнення аліментів, позивач  звільняється від сплати судового збору.   

Яким може бути розмір аліментів?

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням:

·      стану здоров'я та матеріального становища дитини та платника аліментів;

·      наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

·      інших обставин, що мають істотне значення.

       Водночас суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Чи можна змінити  розмір аліментів?

Так, згодом розмір аліментів може бути зменшено або збільшено за рішенням суду. Це залежить від зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я позивача або відповідача.

Коли припиняється  право на утримання?

Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання. Разом з тим поновлення навчання, за умови недосягнення 23-річного віку,  дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

Яка відповідальність за прострочення сплати аліментів?

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.

Принагідно хочу нагадати, що завдяки ініціативі Міністерства юстиції України було прийнято пакети законів #ЧужихДітейНеБуває, якими передбачено ряд обмежувальних заходів та фінансових санкцій, які застосовуються до «горе» батьків.

Згідно з ними, якщо особа заборгувала аліменти дитині понад 4 місяці (понад 3 місяці у разі, якщо дитина є тяжкохворою або дитиною з інвалідністю), державний або приватний виконавець виносить постанову про застосування обмеження до боржника щодо  виїзду за кордон,  керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Разом з цим, особа включається до «ганебного» списку Єдиного реєстру боржників. Далі, якщо заборгованість по сплаті аліментів складає понад 1 рік, боржнику доведеться сплатити штраф у розмірі від 20 до 50 % від суми заборгованості.

Окремо Мін’юст співпрацює з Державною службою з питань праці та Державною службою зайнятості задля влаштування безробітних,стосовно яких відкрите виконавче впровадження по стягненню аліментів. Результат співпраці - майже 500 працевлаштованих боржників. Таким чином, боржники мають можливість добровільно сплачувати кошти на утримання своїх дітей. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 15.04.2019

Інформація про послугу "муніципальна няня"

Муніципальна няня.doc

Опубліковано 03.04.2019

Відповідальне батьківство

відповідальне батьківство 1.pdf

відповідальне батьківство 2.png

відповідальне батьківство  3.png

відповідальне батьківство.odt

Інформація для громадян, які працевлаштовуються вперше

Конституція України гарантує кожному право на працю та можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

Що є основою для виникнення трудових правовідносин?

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Особливою формою трудового договору є контракт.

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,  передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Як укладається трудовий договір?

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим у випадках:

·         при організованому наборі працівників;

·         при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

·         при укладенні контракту;

·         у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

·         при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

·         при укладенні трудового договору з фізичною особою;

·         в інших випадках, передбачених законодавством України.

Які документи необхідно подати?

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

·         паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

·         трудову книжку;

·         документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Які умови випробування при прийнятті на роботу?  

При укладенні трудового договору випробування може бути обумовлене угодою сторін, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Наведу декілька прикладів, коли випробування  не встановлюється при прийнятті на роботу:

·         осіб, які не досягли 18-ти років;

·         молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

·         молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

·         осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

·         осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

·         вагітних жінок;

·         одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

·         внутрішньо переміщених осіб;

Що таке контракт і в чому його особливість?

Контракт - це особлива форма трудового договору,  в якому строк дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Чим відрізняється контракт від звичайного трудового договору?

1.      Контракт -  це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір укладається, як правило в письмовій формі.

2.      Контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.

3.      Контракт може бути укладений тільки на певний строк, який встановлюється угодою сторін. Трудовий же договір може укладатись  на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.

4.      В контракті передбачено  можливість прав, обов'язків і відповідальності сторін (в тому числі матеріальної), умов матеріального забезпечення і організації праці працівника, умов розірвання договору.

Який порядок, зміст та умови контракту?

Контракт укладається у письмовій формі, у 2-х примірниках, для кожної з сторін. У контракті зазначається:

·         обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання;

·         строк дії контракту;

·         права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін;

·         умови матеріального забезпечення  й організації праці;

·         підстави припинення та умови розірвання контракту;

·         соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання роботи. 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 25.03.2019

Фонд соціального страхування інформує

Аліменти повинні стягуватись з уже виплачених боржнику сум лікарняних (1).doc

Опубліковано 18.03.2019

Інформація щодо виконання рішень суду

Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і  у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів,  виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

• звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
• написати заяву до державної виконавчої служи або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
• сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
• подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

·         протягом 3-х років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

·         протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.

·         протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

• 2 % від  суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
• 1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника - фізичної особи та 2 мінімальні  розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника - юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

• інваліди війни, інваліди I та II груп;
• законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
• громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

·         стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;

·         обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

·         відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

·         стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

·         відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

·         виконання рішення Європейського суду з прав людини.  

Як отримати присуджені кошти?    

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України:  https://erb.minjust.gov.ua.

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили чотири  «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо. Завітати до «Центру виконання рішень» можна за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2.

Опубліковано 14.03.2019 року

Інформація для споживача

15 березня відзначається Всесвітній день захисту прав споживачів. Кожен  з нас - споживач різних товарів та послуг. Щоб краще дізнатись про свої  права, про механізми їх захисту пропонуємо графічні матеріали.  Нагадуємо, що отримати консультацію юриста ви зможете безкоштовно в  центра/бюро безоплатної правової допомоги, адресу найближчого дізнайтесь  за телефоном 0-800-213-103.
Перший криворізький місцевий центр з надання безоплатної вторинної  правової допомоги  (адреси центру та бюро) Центр - м. Кривий Ріг, вул. Качалова, 2 (пл.Володимира Великого) Бюро: м. Жовті Води, бульвар Свободи, 62 м. Кривий Ріг, вул. Станіслава Конткевича, 37 м. П'ятихатки, вул. Пушкіна, 107 м. Апостолове, вул. Центральна, 63
  ���Як отримати правову консультацію? Відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" усі  громадяни мають право на безоплатну первинну правову допомогу (юридичну  консультацію, роз'яснення, допомогу у складанні непроцесуальних  документів).
Як і де таку допомогу отримати?
� В Україні створена система безоплатної правової допомоги, доступ до  якої досить простий: �- Зателефонувати до Контакт-центру 0-800-213-103. �- Звернутись на прийом до центрів безоплатної вторинної правової  допомоги. Адреси їх можете переглянути тут� https://bit.ly/2rtpQAK
�- Звернутись через портал iGov.org.ua (звернення про надання  безоплатної первинної правової допомоги)
https://igov.org.ua/service/353/general
�- Знайти готову консультацію в базі Wikilegalaid.gov.uа
https://wiki.legalaid.gov.ua/

FB_IMG_1517686634530.jpg

Права_споживачiв_КП_2.jpg

Права_споживачiв_КП_1.jpg

Права_споживачiв.png

49204805_320998078512820_674150608084664320_n.jpg

49277762_2041998055896414_5777133765088247808_n.jpg

49277762_2041998055896414_5777133765088247808_n_(1).jpg

FB_IMG_1517686634530.jpg

FB_IMG_1521752297001.jpg

FB_IMG_1521752303043.jpg

inCollage_20180725_021337190.jpg

inCollage_20180725_022444141.jpg

inCollage_20180725_024347952.jpg

inCollage_20180725_025345609.jpg

inCollage_20180725_030103662.jpg

inCollage_20180725_030103662.jpg

inCollage_20180725_030705244.jpg

inCollage_20180801_174037244.jpg

Гарантiя.jpg

Акт_претензiя.jpg

Де_взяти_правову_iнформацiю.jpg

Замiна_товару.jpg

Лiчил_ник.jpg

Неналежна_якiст__товару.jpg

Неякiснi_комунал_нi_послуги.jpg

Обмiнний_фонд.jpg

Пеня_за_обмiннй_фонд.jpg

Перепад_напруги.jpg

послкги.jpg

Інформація для виборців

Дорожня-карта-виборця.pdf

Протидій-порушенням.pdf

1.-Буклет-Протидiй-порушенням.pdf

1.-Буклет-Протидiй-порушенням-_1_.pdf

2.-Буклет-Як-змiнити-мiсце-голосування.pdf

2.-Буклет-Як-змiнити-мiсце-голосування-_1_.pdf

5.-Буклет-Я-маю-право-обирати.pdf

5.-Буклет-Я-маю-право-обирати-_1_.pdf

6. Буклет Як проголосувати вдома (1).pdf

6. Буклет Як проголосувати вдома.pdf

Інформація щодо отримання "Пакунка малюка"

Що таке «Пакунок малюка»?

«Пакунок малюка» — це одноразова натуральна допомога у вигляді набору необхідних речей для новонародженої дитини. Загальна вартість набору становить не більш як 5 тис грн. Отримання цієї допомоги не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні.

Хто має право отримати таку допомогу?

Отримати допомогу «пакунок малюка» мають право як громадяни України, так й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину. Безпосередніми отримувачами допомоги є мати, батько, родичі або патронатний вихователь новонародженої дитини. Патронатний вихователь отримує «пакунок малюка» у випадку, коли батьки чи родичі відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку або якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною .

Що входить до набору?

До набору входить все, що необхідно для новонародженої дитини: підгузки, вологі серветки, пелюшки, бодіки, шапочки, штани-повзунки, чоловічки, шкарпетки, термометри для води та для тіла, ножиці, ковдра, підковдра, матрац, розвиваючі іграшки, рушник, мило-шампунь, крем і коробка-колиска. Деталізований перелік та кількість дитячих товарів визначено наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 «Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини».

Коли надається допомога?

Видача допомоги «пакунок малюка» здійснюється безпосередньо у пологовому будинку під час народження/виписки новонародженої дитини або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її народження. Патронатному вихователю може бути видано «пакунок малюка», якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження. Якщо на день виписки з пологового будинку «пакунок малюка» був відсутнім, отримувачу необхідно подати заяву до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про забезпечення такою допомогою.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 04.03.2019 року

Інформація для громадян, які отримали право власності на нерухоме майно за рішенням суду 

 Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Які права підлягають  державній реєстрації?

В нашій державі обов’язковій державній реєстрації прав на нерухоме майно підлягають:

·         право власності;

·         речові права, похідні від права власності такі як право користування (сервітут),   право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій), іпотека тощо;

·          право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

До кого необхідно звернутись?

Сьогодні державну реєстрацію, зокрема права власності на об’єкти нерухомого майна (квартиру) здійснюють:

·         виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

·         акредитовані суб’єкти;

·         нотаріуси.

Які документи необхідно подати для державної реєстрації права власності?

Для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення суду необхідно подати такі документи:

·         паспорт та податковий номер;

·         рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно або ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди з оригіналом підпису секретаря та мокрою печаткою;

·         квитанція про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Як довго чекати?

Загалом державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться  протягом 5 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав і становить 190 грн.

За бажанням особи, реєстраційні дії можуть вчинятись у менші строки, але доведеться сплатити додатково. За реєстрацію протягом 2   робочих днів – 1920 грн, за реєстрацію протягом 1 робочого дня – 3840 грн, а якщо протягом 2 годин – 9600 грн.

Чи можуть відмовити у державній реєстрації прав?

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить  перелік  обставин через дію яких, може бути відмовлено у державній реєстрації прав. Наведу декілька з них:

·         заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

·         подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом;

·         подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно;

·         наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

·         наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

·         заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Який результат розгляду поданих документів?

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Після проведення реєстраційних дій та внесення відповідного запису до Державного реєстру прав, формується витяг з такого реєстру, після чого реєстратор/нотаріус роздруковує витяг без використання спеціальних бланків з проставленням підпису та печатки. Тобто витяг з реєстру, що підтверджує проведення реєстрації права власності.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 26.02.2019 року

Інформація щодо порядку укладення, розірвання шлюбного договору або визнання його недійсним

На диво багато українців не знають, що у 1992 році Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України», де вперше було зафіксовано таке поняття, як шлюбний договір. Однак цей вид договорів поки що не набув достатньої популярності серед українських родин. Минулого року такий договір підписали всього 2 544 подружжя, а це трохи більше 1% від кількості укладених у 2018 році шлюбів.

Як укладати шлюбний договір?

Шлюбний договір укладається у письмовій формі в 3 примірниках і нотаріально посвідчується державним або приватним нотаріусом. Хочу зауважити, що перед оформленням документів нотаріус повинен роз’яснити сторонам їхні права і обов’язки.

При цьому, договір  може бути укладено як особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, і тоді він вступає в силу в день реєстрації шлюбу, так і вже одруженою парою. У такому випадку документ почне діяти з моменту нотаріального посвідчення.

Що може бути внесено у договір?

Загалом шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям та визначаються їхні майнові права й обов'язки. Дружина та чоловік мають право внести в договір будь-які умови, які не суперечать чинному законодавству, наприклад:  

·         визначення  майна, що є спільною сумісною власністю, тобто набуте подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі;

·         визначення майна, яке передається чоловіком чи дружиною на спільні потреби сім’ї та встановлення правового режиму майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;

·         встановлення  порядку поділу майна у разі розірвання шлюбу;

·         встановлення порядку користування майном та житлом;

·         право на  утримання одному з подружжю, строк і розмір виплати аліментів;

·         інші умови, що врегульовують майнові відносини між подружжям (порядок користування грошовими коштами, порядок виконання кредитних чи інших майнових зобов’язань, зобов’язання одного з подружжя щодо здійснення оплати за лікування чи навчання іншого або дитини тощо).

У договорі, як правило, не прописуються конкретні суми, а все обчислюється в процентному співвідношенні. Водночас, українським законодавством заборонено регулювання шлюбної угоди особистих відносин між подружжям, а також особистих відносин між батьками і дітьми.

Скільки діє шлюбний договір?

У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії та за бажанням сторін, можуть передбачатися строки тривалості окремих прав та обов'язків. Крім того, сторони можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.       

Чи можна змінити умови договору ?

Звісно можна, але  хочу попередити, що одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Внести зміни до шлюбного договору можна двома шляхами:

1.      якщо обидва з подружжя  бажають змінити умови шлюбного договору, вони звертаються до нотаріуса із відповідною заявою

2.      на вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

За яких умов шлюбний договір може бути розірваний або визнаний недійсним?   

Процедура така сама, як і для внесення змін до договору, тобто  припинення дії шлюбного договору відбувається за таких підстав:   

1.      відмова подружжя від договору шляхом подання заяви до нотаріуса;

2.      розірвання шлюбного договору на вимого одного з подружжя за рішенням суду.

Одностороння відмова від шлюбного договору також не допускається.

Той з подружжя, хто подав позов про розірвання шлюбного договору  повинен довести суду обставини, які спонукали до прийняття такого рішення . Крім того, шлюбний договір може бути визнаним повністю або частково недійсним. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Зі свого боку додам: особисто я радив би подружнім парам і тим, хто лише планує одружитися, не нехтувати таким інструментом, як шлюбний договір. Адже яким би не було сильним кохання в день весілля, ніхто не застрахований від життєвих змін. Підписання контракту дає чітке розуміння, з чим залишиться кожен з членів подружжя після розлучення. А у багатьох випадках саме договір стає реальним механізмом зберегти власність у разі виникнення претензій, котрі стосуються боргів одного з подружжя.

Так само на випадок розлучення договір може містити умови утримання дітей, терміни і розмір виплат. А аліменти в такому випадку стягуватимуться на підставі виконавчого напису нотаріуса без необхідності довгої судової тяганини.

Мін’юст зробив усе можливе, щоб зробити одруження простим і комфортним. Однак слід пам’ятати, що шлюб - це не забавки, а серйозний крок, тож ставитися до нього треба відповідально.

Опубліковано 21.02.2019 

Інформація щодо усиновлення дитини

Що таке усиновлення?

Згідно з українським законодавством усиновлення  - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).  

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як: 

·         діти-сироти;

·         діти, позбавлені батьківського піклування;

·         діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

Хто може бути усиновлювачем?

Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами:

·         дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;

·         особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років;

·         подружжя;

·         особи, які проживають однією сім'єю;

·         якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена.

Чи є якісь переваги у праві на усиновлення?

Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами.

Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя.

Як стати на облік потенційним усиновлювачам? 

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам

потрібно подати:

·         заяву про взяття на облік як  кандидатів в усиновлювачі; 

·         копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника;

·         довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС;

·         копію свідоцтва про шлюб  (якщо заявники перебувають у шлюбі);

·         висновок про стан здоров'я кожного заявника; 

·         засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

·         довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;

·         копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

Що робить служба у справах дітей?

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства,  проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами.

На що ще потрібно звернути увагу?

Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити

У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування.

Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без дозволу органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

Роз'єднання братів і сестер при  усиновлені, не допускається.

Як звернутися до суду?

Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.  Також до заяви додаються:

·         копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;

·         медичний висновок про стан здоров’я заявника;

·         довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;

·         документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;

·         інші документи, визначені законодавством.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником.

*Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення.

Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення? 

За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців.

Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей

Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років.

Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 14.02.2019

Інформація щодо булінгу

Як відомо, Міністерство юстиції України та його територіальні органи проводять масштабну роботу в сфері протидії проявам булінгу: це і профілактичні лекції у навчальних закладах, і проведення різноманітних тематичних просвітницьких заходів, і залучення громадськості та правоохоронних органів задля спільного вирішення цієї гострої для нашого суспільства проблеми.

19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», яким на законодавчому рівні визначено поняття «булінг». Так,булінгом (цькуванням) є діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Вказаним законом визначено і відповідальність за прояви булінгу.

Так, булінг тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Якщо цькування було вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адмінстягнення – це тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 таким мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Булінг, який вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Не оминув увагою законодавець і відповідальність керівників закладів освіти за неповідомлення про випадки булінгу уповноважені підрозділи Національної поліції, предбачивши накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

І ось нарешті є перше судове рішення у справі про булінг! Так, 11 лютого 2019 року оприлюднено рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області,яким встановлено винну особу (булера) та накладено штраф на її батьків. Батьки булера мають сплатити штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 850 гривень) та судовий збір у розмірі 384 гривні.

З рішенням суду можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/79641598

Тож не слід замовчувати прояви булінгу! Винні мають нести відповідальність перед законом! Саме для цього, за ініціативи органів юстиції нашого регіону, з метою оперативного реагування на будь-які прояви цього негативного явища шляхом проведення профілактичних занять серед підлітків, діє телефонна лінія, на яку може звернутися як дитина, так і її батьки, а також працівники закладів освіти, та повідомити про такі факти. Звертайтеся за телефоном 0563711590 щодня, крім вихідних та святкових днів, з 09.00 до 18.00, у п’ятницю з 09.00 до 16.45.

Не будьте байдужими! Не залишайте жодного випадку насильства чи цькування без уваги!

Опубліковано  12.02.2019

Інформація щодо стягнення аліментів на утримання дитини

Що треба зробити для виплати аліментів?

Є два способи: мирним шляхом та в примусовому порядку.

Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання домовленостей батьки дитини можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини.

Також один із батьків  може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

У разі відсутності домовленостей  один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів.

В подальшому стягувач аліментів може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів за місцем виплати платникові аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії або іншого доходу.

Чи потрібно підписувати якісь папери?

Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину.

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як стягнути аліменти у судовому порядку?

Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з відповідним позовом. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми.

Справи розглядаються  місцевими судами за місцем проживання чи реєстрації відповідача.

Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,   індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

У разі видачі судом виконавчого документу, стягувач може самостійно надіслати виконавчий документ за місцем роботи боржника або отримання ним інших доходів із заявою про здійснення відрахування аліментів, або направити/подати заяву разом із оригіналом  виконавчого документу для примусового виконання до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. 

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний гарантований  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.

У 2019 році прожитковий мінімум на дітей становить:

Однак є виключення. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.

Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Коли  призначається державна допомога?

Тимчасова допомога призначається у разі, якщо:

• рішення суду  про стягнення аліментів не виконується  у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю  у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;
• стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває у місцях позбавлення волі, якого визнано недієздатним, або він перебуває на строковій військовій службі;
• місце проживання (перебування) одного з  батьків не встановлено.

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соцзахисту населення за місцем проживання (перебування):

• заяву;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• інші документи.

Розмір  тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та  середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.          

Чи можливо стягнути аліменти за минулий час?  

Так, законодавством передбачені випадки, коли аліменти можна стягнути за минулий час, але не більше ніж як за 10 років та окремі підстави, коли аліменти стягуються за весь час.

Як виконується рішення суду?

Після набрання рішення суду законної сили,  стягувач подає до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю заяву та виконавчий лист. На підставі цих документів виконавець відкриває виконавче провадження.

До пред’явлення на примусове виконання виконавчий документ про стягнення аліментів може бути самостійно надісланий стягувачем за місцем роботи боржника. 

Під час виконання у примусовому порядку виконавець вживає заходи примусового виконання. Якщо боржник працює або отримує пенсію державний виконавець виносить постанову, яку направляє за місцем роботи боржника або за місцем отримання пенсії для утримання аліментів.

Якщо є заборгованість виконавець робить відповідний розрахунок та зобов’язаний повідомити про нього стягувача і боржника. У разі якщо розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує 3 місяці:

відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників;

майно боржника арештовується виконавцем, вилучається та реалізується.

Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника.

Яка відповідальність боржника за несплату аліментів?

Завдяки дії розроблених Мін’юстом законів #ЧужихДітейНеБуває, до неплатників аліментів  застосовуються ряд обмежувальних заходів.

Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 4 місяці (та 3 місяці для батьків важкохворої дитини) встановлена можливість накладення обмежень на неплатників аліментів щодо:

• виїзду за межі України;
• керування транспортними засобами;
• користування зброєю;
• полювання.

Крім того, передбачені обмеження щодо перебування на державній службі. Також  боржник з аліментів  не може впливати на рішення про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

• понад 1 рік – 20%;
• понад 2 роки – 30%;
• понад 3 роки – 50%

Також, в законах ми передбачили відповідальність для неплатників аліментів у вигляді суспільно корисних робіт, адміністративного арешту та позбавлення волі.

Від себе можу додати: пакет законів #ЧужихДітейНеБуває дійсно працює, про що свідчать результати за 2018 рік,  коли боржники сплатили 4,6 млрд грн аліментів на користь 555 тис дітей та майже 50 тис документів було відкликано через відсутність претензій до боржника.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.  

Опубліковано 05.02.2019

Інформація щодо державної реєстрації народження дитини та  реєстрації  її  місця проживання

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі ДРАЦС за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження дитини (усною або письмовою) подається:

·         паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;

·         документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

·         паспорти батьків або одного з них;

·         документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 

·         за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

Мін’юст створив умови для максимального спрощення  доступу громадян до адміністративних послуг. Найпопулярнішою послугою була і залишається видача свідоцтва про народження безпосередньо у пологових будинках. У 2018 році  батьки понад 162 тисяч немовлят скористалися цією послугою.

Інформація про заклади охорони здоров’я, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції https://minjust.gov.ua.

Як зареєструвати місце проживання новонародженої  дитини?

Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження. Дитина віком до 10 років може бути зареєстрована за адресою лише одного з батьків.  При цьому, згода власника або інших осіб, які проживають на цій житлової площі, не потрібна.

Де здійснюється реєстрація місця проживання?

Реєстрація місця проживання здійснюється органами місцевого самоврядування або у «Центрі надання адміністративних послуг».

За бажанням батьків документи можуть бути подані органам ДРАЦС під час проведення державної реєстрації народження дитини.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини також може здійснюватися на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції і не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.

Які документи потрібні?

·      письмова заява встановленої форми;

·      свідоцтво про народження дитини (оригінал і копія);

·      паспорт того з батьків, за яким визначено місце реєстрації дитини (оригінал і копія);

·      квитанція про сплату адміністративного збору.

Де отримати документи?

Якщо документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини подавалися до органу ДРАЦС або до органів соціального захисту населення, оформлена органом реєстрації довідка про реєстрацію місця проживання дитини повертається до відповідного органу ДРАЦС або за бажанням того з батьків (представників), хто подавав заяву, може бути видана у відповідному органі реєстрації, центрі надання адміністративних послуг, надіслана поштою, про що робиться відповідна відмітка в даних про новонароджену дитину.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Інформація щодо права громадян на податкову соціальну пільгу

Що таке податкова соціальна пільга (ПСП)?

Відповідно до ст. 169 Податкового кодексу України, це право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати. 

Хто має право отримати ПСП?

Працівники, які отримують зарплату до 2690 грн., мають право на зменшення оподаткованого доходу на 960,50 грн. Право на збільшену податкову соціальну пільгу мають:

-батьки, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (розмір пільги складає 960,50 грн. на кожну дитину);

-одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років;

-особи, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (для двох останніх категорій розмір пільги складає 1440,75 грн. на кожну дитину).

Для зазначених категорій громадян граничний дохід для отримання пільги також збільшується пропорційно кількості дітей: на 2 дитини - 5380 грн., на 3 дитини - 8070 грн. і т.д.

Як розраховується ПСП?

Загальна податкова соціальна пільга застосовується для будь-якого працівника в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. 

*З 1 січня 2019 року сума прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1921 грн.

1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Крім того,  ПСП застосовується до зарплати, якщо її  розмір  не перевищує суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи, помноженого на 1,4.

1921 грн х 1,4 = 2690 грн.

Які документи потрібно надати роботодавцю щоб отримати ПСП?

Працівник подає роботодавцю заяву за встановленою формою про застосування  пільги. 

Додатково до заяви на отримання  збільшеної податкової соціальної пільги подають:

• одинока   матір,   батько,   вдова,  вдівець  або  опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років:

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану; 

-копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення  опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник); 

-копію свідоцтва  про  шлюб  та  свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець); 

-копію паспорта. 

• Особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років:

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства; 

-копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або  піклувальник);

-пенсійне посвідчення  дитини  або  довідку  медико-соціальної експертизи для заявника, який утримує дитину-інваліда віком від 16 до 18 років;  

-медичний висновок,  виданий  закладами  МОЗ  в  установленому порядку.

• Особи, які мають двоє чи більше дітей віком до 18 років:

-копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства;  

-копію рішення  органу  опіки  і  піклування  про встановлення опіки  чи  піклування  (якщо  із  заявою  звертається  опікун  або піклувальник). 

До кого ПСП не застосовується?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

-доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

-заробітної плати, яку працівник отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

-доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Чи можна втратити право на отримання ПСП?

Так, якщо працівник подав заяви про застосування пільги до кількох роботодавців, тоді він втрачає право на отримання пільги за всіма місцями отримання доходу.

Чи можна відновити право на ПСП?

Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям  із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. В свою чергу, роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 % від суми цієї недоплати.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 23.01.2019

Інформація щодо відповідальності за невиплату заробітної плати.      

В Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Стягнення боргів із заробітної плати на користь працівників є одним із ключових завдань Міністерства юстиції України.

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

Законодавством встановлений обов’язок роботодавця провести повний розрахунок з працівником в день його звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

У разі наявності спору між роботодавцем та працівником про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен виплатити не оспорювану суму.   

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату в позасудовому та у судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Якщо працівник самостійно не врегулював розбіжності у переговорах з роботодавцем, трудовий спір підлягає розгляду комісією по трудових спорах (у разі її створення). Строк звернення працівника із заявою до комісії  не обмежений. Комісія розглядає  спір у 10-денний строк з дня подання заяви.

Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати третя особа, в тому числі адвокат.

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у 3-денний строк.  

Який порядок виконання рішення комісії по трудових спорах?

У разі невиконання роботодавцем рішення комісії по трудових спорах працівникові цією ж комісією видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. Однак, посвідчення не видається, якщо працівник чи роботодавець звернувся із заявою до суду.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше 3 місячного строку до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, виконавець виконує рішення комісії у примусовому порядку.

Як звернутися до суду, якщо у позасудовому порядку владнати питання не вдалось?

Для стягнення заборгованості по заробітній платі працівник може звернутися до суду в порядку:

наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Термін звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежений.

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження та у разі її задоволення видає судовий наказ.

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання (п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу) судовий наказ набирає законної сили.

Як виконується рішення про стягнення заробітної плати?

Після набрання судовим наказом законної сили стягувачу необхідно подати його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для здійснення примусового виконання.

Що зробив Мін’юст для вирішення питання невиплати заборгованої ЗП?

Активізував роботу системи виконання судових рішень. У 2018 році ми розпочали масштабну інформаційну кампанію по стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В рамках кампанії було створено публічний електронний реєстр підприємств-боржників із виплати заробітної плати: https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, де кожен охочий зможе перевірити чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам.

Крім того, Мін'юст запустив в усіх регіонах штаби з контролю виконання рішень про стягнення заборгованості. У найбільш проблемних областях розпочали роботу окремі мобільні групи. У кожному регіоні створено #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 15.01.2019

Порядок дій громадянина, який перебуває за кордоном, в разі втрати ним закордонного паспорту 

Згідно з чинним законодавством паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу та  підтверджує громадянство України. На жаль, втрата паспорту чи інших документів за кордоном неприємна ситуація, але не потрібно панікувати.

Що потрібно зробити у разі втрати паспорту за кордоном?

Перш за все необхідно знайти найближче відділення поліції та написати заяву про втрату паспорту.

Якщо ви не розумієте місцевої мови та не володієте англійською,  зателефонуйте до українського посольства чи консульства, щоб вони пояснили поліції ситуацію.

У поліції вам мають видати документ, який підтверджуватиме, що  ви дійсно звертались із такою заявою.  

Далі, зробіть дві фотографії портретного типу

Наступний крок – це звернення до закордонної дипломатичної установи, тобто до українського посольства чи консульства.

Що робить посольство чи консульство?

У посольстві або консульстві видають посвідчення особи на повернення в Україну. Для цього заявнику необхідно подати наступні документи:

-          заява;

-          документ, виданий компетентними органами держави перебування, що підтверджує факт звернення особи з приводу втрати документа;

-          інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу заявника, встановити його місце проживання в Україні та підтвердити належність до громадянства України;

-          дві фотокартки;

-          квитанція про сплату консульського збору.

Якщо разом із паспортом викрали всі гроші, що буде засвідчено документом з поліції, збір може не стягуватись.

Також хочу зазначити, що посвідчення особи на повернення в Україну може бути видано особам без громадянства, які мають право на постійне проживання в Україні, іноземцям та особам без громадянства, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у разі втрати ними під час перебування за кордоном виданих в Україні документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Який строк виготовлення посвідчення?

Посвідчення особи на повернення в Україну видається протягом одного робочого дня з дня одержання  закордонною дипломатичною установою України  підтверджуваної інформації з бази даних про особу та її громадянство за місцем проживання в Україні. Отримавши цей документ, ви можете безперешкодно повернутись додому.

Однак, якщо особа, яка заявила про втрату документа, знайде його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений документ для знищення найближчому українському посольстві чи консульстві.   

Насамкінець,  хочу дати кілька порад тим, хто планує подорож за кордон:

-          Занотуйте собі контакти українського посольства або консульства в країні перебування. Контакти всіх консульств можна знайти на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України http://mfa.gov.ua/ua/about-mfa/abroad/embassies.

-          Зробіть ксерокопію своїх документів і зберігайте їх окремо від оригіналів.

-          Ніколи не залишайте свої документи під заставу та не передавайте їх третім особам.

-          Вивчіть місцевою мовою декілька фраз, які допоможуть зрозуміти місцевим жителям, що ви потребуєте допомоги.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями вже в Україні?

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213-103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Опубліковано 02.01.2019 року

Консультація Міністра юстиції України, для жителів Дніпропетровщини щодо  можливості виїзду дитини за кордон  

Пане Міністре, вітаю Вас! Напередодні новорічних та різдвяних свят хочу поїхати з дитиною на відпочинок за кордон, але колишній чоловік крім того, що не платить аліменти, так ще й відмовляється надати нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон. Я чула, що є якісь умови для виїзду з дитиною за кордон без його згоди. Будь ласка, поясніть! 

Завдяки другому пакету законів #ЧужихДітейНеБуває діти мають можливість безперешкодно виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.

Як регулюється тимчасовий виїзд дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців. Для цього потрібно звернутися до органів державної виконавчої служби Мін’юсту або приватного виконавця, щоб отримати довідку про наявність в іншого з батьків заборгованості зі сплати аліментів. При перетині державного кордону України необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості у другого з батьків зі сплати аліментів. Якщо мова йде про борг для утримання тяжкохворої дитини, то необхідно подати також документ, що підтверджує хворобу дитини або її інвалідність.

Окремо хочу зазначити, що ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Чи можна тимчасово виїхати з дитиною без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Вивезти дитину за кордон для подорожі або навчання може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути зазначена мета поїздки, куди їде дитина, а також на який термін покидає територію України. При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном. Важливо вчасно повернутися до України з дитиною строком до 1 місяця з дати виїзду.

Як поїхати з дитиною за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Для цього потрібно звернутися з рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за межі України.

У разі ненадання тим з батьків, який проживає з дитиною, у 10-денний строк з моменту повідомлення  про вручення рекомендованого листа нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон,  потрібно звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон БЕЗ згоди другого з батьків. При перетині державного кордону України пред’явити нотаріально посвідчену згоду другого з батьків або рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків. Важливо вчасно повернутися до України з дитиною у строк, передбачений згодою або рішенням суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальну відповідальність для порушників. За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху! Окремо звертаю вашу увагу на те, що ці новели стосуються лише тих дітей, які проживають у неповних сім’ях. Для всіх інших наявність нотаріально засвідченого дозволу є обов’язковою.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України.  В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Про проект

Інформація щодо державної реєстрації народження дитини [doc]

Інформація щодо самостійного розділу майна колишнім подружжям та визначення місця проживання дітей без звернення до суду [docx]

Інформація щодо вчинення нотаріальних дій [docx]

Інформація щодо порядку побачень з дитиною [docx]

Новації у сфері державної реєстрації актів цивільного стану [docx]

Опубліковано 08.01.2018

Консультація Міністра юстиції України, для жителів Дніпропетровщини щодо  реєстрації шлюбу

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю. А у окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС. При цьому, немає жодного значення, де зареєстровані закохані, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

Крім того, заяву про державну реєстрацію шлюбу можна подати в сучасних офісах європейського зразка  «Open Space», які надають послуги у сфері ДРАЦС. За ініціативи Мін’юсту такі офіси працюють по всій Україні.

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою. Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім  паспортного документа іноземця необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні. Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо. Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути консульська легалізація або апостиль.

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом після подачі заяви про реєстрацію шлюбу, майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю. Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя.

У випадку, якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

Чи обов’язково одружуватись у приміщенні ДРАЦСу? 

За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні органу ДРАЦС, проте, за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу ДРАЦС. Ми вирішили  відійти від старих радянських норм та спростити життя українців. Ще у 2016 році Мін’юст запустив пілотний проект «Шлюб за добу». Нині усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

Крім того, перевагами   цього проекту є:

• реєстрація шлюбу в місці, обраному жінкою та чоловіком;

• відсутність необхідності звернення в ДРАЦС;

• залучення до організації реєстрації шлюбу  інших суб'єктів господарювання.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на кінець грудня 2018 року було проведено 52 445 реєстрацій шлюбів.

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за прощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу» необхідно звернутися до одного з  організаторів у вашому місті. Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України – www.minjust.gov.ua   

А у Дніпропетровській області скористатися сервісом «Шлюб за добу» можна за наступними адресами:

-          Міський комунальний заклад культури «Вокально-хореографічний ансамбль «Юність Дніпра» Дніпропетровської міської ради, вул. Титова, буд. 18, м. Дніпро, 49055, тел.: (056) 736-44-62, 722-22-91;

-          Комунальне підприємство «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради, вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000, тел.: (056) 778-02-48;

-          Комунальне підприємство «Дніпропетровський будинок органної та камерної музики» Дніпропетровської обласної ради, проспект Сергія Нігояна, 66, м. Дніпро, 49064, тел.: +38 0679986252;

-          Комунальний заклад «Академічний музично - драматичний театр ім. Лесі Українки м. Кам'янського» Кам'янської міської ради, пл. 205-річчя міста, буд. 2,    м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51925, тел.:+38 068 712 00 71;

-          Комунальне підприємство «Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка», проспект Поштовий, буд. 23, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000, тел.: (0564) 92-32-98; +38 ‎068 337 91 56;

-          Комунальний заклад «Нікопольський палац урочистих подій», проспект Трубників, буд. 25, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53210, тел.: ‎(0566) 68-67-99, 68-72-82.

Знай своє право [docx]

Інформація щодо булінгу [docx]

Інформація щодо позбавлення батьківських прав одного з батьків [docx]

Інформація щодо стягнення заборгованості по заробітній платі після звільнення [docx]

"Штрафи - новий інструмент впливу на недобросовісних батьків" [docx]

Домашнє насильство  буклет.jpg

Домашнє насильство буклет 2 .jpg

Види насильства.png

Домашнє  насильство  покарання кривдників.jpg

Домашнє  насильство  .jpg

Домашнє  насильство.jpg