ЗВЕРНЕННЯ

З ІНІЦІАТИВОЮ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

Відповідно до статті 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 1 Закону України "Про звернення громадян", статей 6-8 Положення "Про громадські слухання в Лихівській територіальній громаді", просимо:

Зареєструвати ініціативу щодо проведення громадських слухань у  с.Яковлівка, с.Байдаківка,с.Біленщина,с.Миколаївка з такого предмета:  оптимізація мережі закладів освіти Лихівської територіальної громади через відсутність коштів на їх утримання

Запросити на громадські слухання: Щербак Людмила Павлівна - голова постійної комісії з фінансово – економічних питань, бюджету, планування, соціально – економічного розвитку, інвестицій; Ворнікова Наталія Іванівна - член комісії з фінансово – економічних питань, бюджету, планування, соціально – економічного розвитку, інвестицій;  Мороз Руслан Олександрович - член комісії з фінансово – економічних питань, бюджету, планування, соціально – економічного розвитку, інвестицій; Перепелиця Максим Юрійович -  член комісії з фінансово – економічних питань, бюджету, планування, соціально – економічного розвитку, інвестицій;   Свистун Анатолій Іванович член комісії з фінансово – економічних питань, бюджету, планування, соціально – економічного розвитку, інвестицій; Пилипенко Віталій Анатолійович – депутат Лихівської селищної ради,  Гречин Володимир Олександрович - депутат Лихівської селищної ради, – Кривцун Валентина Іванівна -  депутат Лихівської селищної ради, Тітов Андрій Миколайович член виконавчого комітету, Яцук Світлана Іванівна - член виконавчого комітету, завідуюча Яковлівської філії КЗ «Лихівський ОЗЗСО І – ІІІ ступенів Лихівської селищної ради»,  Пилипенко Олександр Анатолійович-член виконавчого комітету, голова ГО «Водні простори», Дерід Лариса Анатоліївна - депутат  Лихівської селищної ради, Михайленко Микола Миколайович депутат Лихівської селищної ради, Кузовкін Олександр Петрович - директор комунального закладу «Біленщинський  навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» Лихівської селищної ради», Шегда Юрій Йосипович -  член виконавчого комітету.

Призначити слухання на: 

       18 травня 2021 року  о 13.00 годині – село Біленщина, в

       Біленщинському Будинку культури;

19 травня 2021 року о 10.00 годині – село Яковлівка, в Яковлівському  сільському клубі;                                          

         19 травня 2021 року о 14.00 годині  - село Байдаківка, в

        Байдаківському Будинку культури;

Контактувати з особою, уповноваженою представляти ініціаторів Щербак Людмила Павлівна,   0974510457

прізвище, ім’я, по батькові та контакти особи, уповноваженої представляти ініціатора;

Утворити організаційний комітет з підготовки громадських слухань, включивши до його складу таких осіб:

1) Логвінова Лариса Іванівна – начальник відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту;

2) Набока Юлія Миколаївна – заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Лихівської селищної ради;

3) Пилипенко Тетяна Олександрівна – керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Лихівської селищної ради;

4) Моцяк Лариса Миколаївна – секретар Лихівської  селищної ради;

5) Шовгеля Наталія Володимирівна – староста сіл Байдаківка, Володимирівка, Грамівка, Григорівка, Миронівка, Цвіле, Червона Гірка, Яковлівка;

6)Данильченко Людмила Володимирівна староста  сіл Біленщина, Верхньокам’яниста, Катеринівка, Липове, Михайлівка, Олександро – Григорівка, Плоске, Плоско – Таранівка;

7) Яцук Діана Олександрівна – головний бухгалтер відділу  освіти, культури, туризму, молоді та спорту Лихівської селищної ради;

8) Раєнко  Ольга Іванівна – начальник фінансово – економічного відділу Лихівської селищної ради

прізвища, посади та контакти, що могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань (якщо є необхідність його створення).

Надати відповідь в письмовій формі, в порядку та строки, передбачені Положенням "Про громадські слухання у Лихівській територіальній громаді", за адресою: село Цвіле вулиця Степова буд. 2.

До звернення додаємо:

Список  осіб, що підписали це звернення, на 1(одному) арк.;

Матеріали, що стосуються предмета слухань, на ______ арк.

               _____________________                                    Людмила ЩЕРБАК

Список осіб, які підписали колективне звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань з предмета: оптимізації мережі закладів освіти Лихівської територіальної громади через відсутність коштів на їх утримання.

Оптимізація закладів загальної освіти

 Лихівської територіальної громади.

     Чисельні соціально- економічні проблеми сільських територій (відсутність (за всі роки незалежності України) ефективної державної політики соціально-економічної підтримки сіл, селищ, що призвело до масштабної депресії сільських територій, негативної демографічні тенденції, що прискорюють процес зникнення сіл і деградацію людського потенціалу сільських громад, безробіття на тлі  масштабних диспропорцій у використанні земельних ресурсів негативно вплинули і продовжують впливати на рівень освітніх послуг у сільських школах, що призводить  до  системного погіршення якості навчання.

     Фактично, вже має місце порушення конституційного принципу рівних  можливостей громади України, оскільки рівень передбачає, що публічні послуги (у  тому числі освітні) мають забезпечуватися державою на однаковому рівні незалежно від місця розташування закладу, соціального статусу жителів,  економічного становища території,відділеності від мегаполісів тощо.

     Ситуацію із середньою освітою у громаді можливо охарактеризувати  такими 12-ма проблемними чинниками.

Значна кількість малих сільських шкіл, які не можуть забезпечити якісну освіту дітей шкільного віку.

Класи з малим наповненням не  дають змоги розвитку у дітей такі важливі компетенції для сучасного глобалізованого суспільства, як ефективна комунікативна здатність, уміння працювати в команді, проактивність в умовах конкуренції, готовність до постійного навчання, яке дискутується динамічними змінами на ринку праці.

Застаріла і неекономна архітектура шкільних будівель, технічне зношення інфраструктури і непропорційна завантаженість  навчальних приміщень зумовлюють додаткові витрати на утримання мережі шкіл.

Значна (понад  34,1 % без урахування незабезпеченості) видаткова частина бюджету  громади використовується на забезпечення освітніх послуг. Малі школи є найбільш затратними комунальними установами.(у перерахунку на одного учня) Надмірні витрати   на їх утримання  позбавляють можливості реінвестувати кошти громади у розвиток шкіл, як забезпечують більш високу якість освітніх послуг і , як результат, більш високу якість знань здобувачів освіти.

 Система освіти є одним із найбільших роботодавців у сільській громаді, яка  забезпечує близько  67 % постійних робочих місць. Тому закриття (реорганізація) малих шкіл (з причини неможливості бюджетного утримання і забезпечення ними якості освітніх послуг) спричиняє соціальне напруження серед  учителів.

Необхідність оптимізації шкільної мережі, пониження ступеню загальної середньої освіти, перевезення учнів помилково асоціюється у сільських жителів з початком  зникнення їхнього села. Очевидно, що питання закриття або пониження ступеня закладу до статусу початкової школи с неминучим наслідком багаторічної економічної депресії цієї території, безробіття і стрімкого зменшення кількості населення в цілому. Одним із найбільш поширених стереотипів є переконання, що зміна ступеня школи або її закриття призведуть до зникнення села. Насправді простий аналіз рівня народжуваності у селі точно показує кількість учнів, які реально підуть до школи протягом найближчих 6 років і , відповідно, перспективу школи.

Сільські школи розташовані на значній відстані одна від одної, а погана якість доріг між багатьма сільськими населеними пунктами призводить до проблем безпеки підвезення учнів та погіршення технічного стану шкільних автобусів, що свою чергою обмежує можливості ефективної оптимізації шкільної мережі.

 Мала кількість учителів у невеликих школах не сприяє виникненню творчої професійної конкуренції, що своєю чергою обмежує розвиток педагогічних інновацій у сільській школі, впровадження нових форм і методів навчання.

Низька заробітна плата вчителів причиною вимушеного використання позаурочного часу для робіт у підсобних господарствах з метою поліпшення матеріально-фінансового становища своїх сімей. Таким чином, учителі в сільській місцевості змушені замість підвищення своєї професійної майстерності виконувати низькопродуктивну фізичною працею.

Викладання багатьох навчальних предметів педагогами-нефахівцями через неможливість забезпечення повного навантаження вчителів-фахівців призводить до зниження якості викладання предметів, неможливості забезпечення повноцінного профільного навчання учнів у старшій школі і, як наслідок, зниження якості знань учнів.

Слабка мотивація роботи в школі серед випускників педагогічних

університетів с результатом високого відсотка вчителів пенсійного віку i обмеженої можливості місцевої влади для найму більш кваліфікованих учителів.

 Економічне становище більшості сільських жителів не дає їм можливості перейти до благополучних міст, де населення мас доступ до більш якісних освітніх послуг. Це означає, що сільські жителі можуть вважатися вразливою групою населення і потрібно терміново розробити і реалізувати комплекс заходів для розв'язання перерахованих проблем.

Як наслідок, стрімко зросло навантаження на місцевий бюджет, що призведе до зменшення ефективності використання коштів.

ЗБІР ДАНИХ

Щоб створити ефективну освітню мережу, для проведення детального аналізу, від закладів загальної середньої освіти було зібрано великий масив даних. За результатами такого аналізу можна відповісти на запитання закладів загальної середньої освіти, які кроки по оптимізації освітньої мережі необхідно зробити, наскільки спроможна громада утримувати таку мережу

АНАЛІЗ ДАНИХ

Оцінюючи ситуацію в освітній сфері, ми виділили критерії, які дають можливість оцінити ефективність функціонування в освітній системі закладів загальної середньої освіти. Причому ці критерії ми розділили на 4 групи: загальні, детальні, фінансові та якісні.

ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ 

Співвідношення кількості осіб, які відвідують школу ( осіб шкільного віку), до загальної кількості мешканців.

Це важливий показник, який можна було б використовувати, щоб оцінити ієрархію послуг на рівні громади. Але на жаль, сьогодні цей показник не дасть можливості реально відобразити ситуацію, що склалася, оскільки дуже значна частина жителів, дітей є просто зареєстрованими на даній території, а проживають у інших містах та за кордоном, тому використання його не дасть змогу побачити реальний стан справ із точки зору демографічної ситуації.

1.2. Співвідношення витрат на освіту до загального обсягу витрат з бюджету.

Щоб оцінити рівень витрат на освіту, тобто оцінити ефективність  використання коштів, застосуємо показник середніх поточних витрат на одного учня.

2. ДЕТАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ

2.1. загальна кількість класів та учнів  у закладах освіти.

Цей показник дає змогу побачити реальну кількість учнів у закладах освіти та розподіл їх по класах. Що меншою буде середня кількість учнів у класі, то вищими будуть  одиничні витрати. Показник дає змогу проаналізувати умови роботи  вчителів.  Необхідно також звернути увагу  на те, що з погляду ефективності навчального процесу оптимальна кількість учнів у класі має становити не менше ніж 15 осіб.

2.2. Середня наповнюваність класів у закладах освіти

      Цей показник наглядно демонструє наповнюваність  класів і шкіл. І напряму прив’язаний до одного із показників формули  освітньої субвенції – розрахункової наповнюваності класів. Чим вищий цей показник, тим більша наповненість школи та максимальне використання шкільної інфраструктури і навпаки.

Середня наповнюваність класів 2020-2021 н.р.

Найбільша середня наповнюваність класів у КЗ «Лихівський ОЗЗСО І-ІІІст.» та Миколаївському НВК.

Найменша наповнюваність класів в Яковлівській філії та Біленщинському НВК.

Зниження середньої кількості учнів у класі пов’язане  з демографічними змінами :зниженням народжуваності та міграційними процесами. Демографічні зміни у свою чергу є наслідком відсутності роботи у сільській місцевості.

2.3. Використання приміщень для навчальних занять (класних приміщень)

Величина цього показника, а саме співвідношення кількості учнів у класах та кількості приміщень для проведення уроків (так званих навчальних приміщень) свідчить про рівень використання шкільної інфраструктури.

Загальна площа на 1 учня 

Навчальна площа на 1 учня

Зважаючи на дані діаграм, можна зробити висновок про те, що шкільна інфраструктура максимально задіяна і використовується в основному у закладах із великою наповнюваністю учнів. Найнижчий рівень використання шкільної інфраструктури із низькою наповнюваністю  та значною площею .

2.4. Кількість учнів на одну штатну одиницю посад вчителя 

Кількість учнів на одну штатну одиницю посади вчителя – найпоширеніший вимір ефективності шкіл у межах шкільної системи. Що більше учнів припадає на одного учителя, то вищою є ефективність школи, якщо ж кількість учнів менша, тоді витрати на одного учня зростають.

Кількість учнів на 1 вчителя 2020-2021 н.р.

Найбільше учнів на 1 вчителя у КЗ «Лихівський ОЗЗСО І-ІІІст.»

Найменше учнів на 1 вчителя в Яковлівській філії, Біленщинському НВК, Миколаївському НВК.

2.5. Кількість штатних одиниць посади вчителя на один клас.

Величина цього показника – де-факто – не що інше, як кількість навчальних годин протягом тижня в розрахунку на один клас. Це один із найважливіших синтетичних показників, який демонструє педагогічний потенціал/можливості школи та враховує збільшення кількості навчальних годин, що є наслідком поділу класу на групи.

Кількість посад вчителя на 1(один )  клас 2020-2021н.р.

Цей показник наглядно демонструє, що у закладах загальної середньої освіти навчальний план розкритий практично   100-  відсотково, незважаючи на кількість надходження коштів освітньої субвенції на заклад.

2.6.Kiлькість штатних одиниць працівників 1 складу господарсько – обслуговуючого персоналу на один клас.

Важливо зазначити,  що цей показник не визначає рівня ефективності залучення педагогічного персоналу. Точне визначення ефективності залучення персоналу вимагає застосовувати інші додаткові дані, наприклад у випадку технічного персоналу-площі будівлі, у випадку персоналу на кухні кількості порцій, які готують.

Кількість посад господарсько-обслуговуючого персоналу на 1 клас 2020-2021 н.р.

Дана діаграма демонструє залучення працівників зі складу господарсько-обслуговуючого персоналу на один клас. Фактично, незважаючи на наповнюваність шкіл і класів, на 1клас найменше прцівників припадає в Яковлівській філії , КЗ «Лихівський ОЗЗСО І-ІІІст.»  та Біленщинський НВК

3.ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ 

3.1. Державна освітня субвенція на заробітну плату педагогічного персоналу закладів освіти. 

Цей показник дає змогу побачити покриття якої частини систематичних видатків на освіту відбувається за рахунок субвенції на освіту, що надається громаді. Загальні поточні видатки стосовно субвенції на освіту – це основний показник, який визначає рівень активності/залучення органів місцевої влади у фінансування освіти. Цей показник повинен бути однаковий. Вищий показник означатиме, що на фінансування завдань в освітній сфері громада «докладає» із власних коштів.

Державна субвенція 2021

(тис.грн)

Потреба по тарифікації

Аналізуючи діаграму робимо висновки, що коштів державної освітньої субвенції, розрахованої відповідно до формули освітньої субвенції недостатньо для виплати заробітної плати педагогам закладів освіти, враховуючи наповнюваність класів та тарифікацію педпрацівників, тому для забезпечення заробітною платою вчителів було вирішено додати кошти з минулорічних залишків освітньої субвенції, а якщо таких залишків не залишиться на наступний рік, то великий тягар по дофінансування ляже на селищну раду.

3.2. Видатки із місцевого бюджету на заробітну плату обслуговуючого персоналу закладів освіти.

Видатки на заробітну плату обслуговуючого 

персоналу 2021р. (тис.грн.)

Цей показник дає змогу побачити, яке навантаження несе місцевий бюджет на заробітну плату обслуговуючого персоналу. Безумовно, більша кількість коштів витрачається на ті заклади, які мають більшу площу, більшу кількість класів та учнів. Разом з тим, він наглядно демонструє, що у школах , де кількість дітей мала – видатки на зарплату обслуговуючого персоналу також значні – бо приміщення потрібно прибирати, ремонтувати і т.д., незалежно від кількості учнів. 

3.3. Поточні видатки на знання у сфері освіти у розрахунку на одного учня у кожній зі шкіл громади., що витрачають на навчання одного учня.

 Ці витрати залежать від багатьох чинників, зокрема від особливостей мережі школи, наповнюваності класів, розміру заробітної плати вчителя (їх кваліфікації), власного фінансового потенціалу селищної ради. Щоб оцінити рівень витрат на освіту, тобто оцінити ефективність використання державних коштів, застосовують показник середніх поточних витрат на одного учня

Видатки на 1 учня 2021р. тис.грн.

(освітня субвенція та місцевий бюджет)

Видатки на 1 учня 2021р. тис.грн.

(місцевий бюджет)

Видатки на 1 учня 2021р. тис.грн.

(освітня субвенція)

Виходячи із діаграм, можна зробити висновок, що найбільша вартість 1 учня у малочисельних школах (Яковлівська філія та Біленщинський НВК). Найнижча вартість 1 учня у школах із великою наповнюваністю учнів. Але, якщо враховувати лише витрати  місцевого бюджету, то найбільші витрати на одного учня в таких школах, як Біленщинський НВК та Миколаївський НВК.

3.4. Поточні видатки на завдання в освітній сфері в розрахунку на один клас у кожній школі.

Цей показник використовується, щоб оцінити видатки в розрахунку на один клас, і він першим вказує на існування малочисельних класів та, відповідно, більші витрати на освіту й навчання. Поточні видатки у розрахунку на один клас у школах однакового типу не повинні суттєво різнитися між собою, оскільки школи працюють за однаковою програмою і мають приблизно однакову кількість  навчальних годин. У зв’язку   з цим різна сума видатків  у розрахунку на один клас може свідчити про вищі потреби школи з вищим показником, про зайнятість у школі вчителів більш високих кваліфікаційних категорій.

Середні видатки на 1 клас 2021р. (тис.грн.)

Разом з тим, видатки на 1 клас можуть відрізнятися за рахунок коштів освітньої субвенції, які одна школа отримала, а інша –ні, сума виділених коштів може бути різною і т.д.

3.5. Витрати на утримання закладу (комунальні)

Витрати на утримання мають зосереджуватися на витратах на електроенергію, природний газ, теплопостачання та твердопаливні матеріали.

Витрати на утримання (комунальні тис.грн.) 2021р.

Комунальні витрати по закладах  різняться у першу чергу за рахунок коштів теплопостачання. КЗ «Лихівський ОЗССО І-ІІІст.» має централізоване теплопостачання від ДП «Васильківкатеплоенерго». Спорудження власних котелень, проведення заходів по енергомодернізації будівель дало б змогу зекономити значну кількість коштів.

3.6. Витрати на утримання закладу за рахунок освітньої субвенції.

Часто виникають питання: чому в однієї школи забирають більше коштів освітньої субвенції, у іншої менше. У таблиці відображено надходження освітньої субвенції та що не фінансується за рахунок субвенції .

За результатами проведеного аналізу  можна окреслити  напрями  оптимізації закладів  загальної середньої освіти у громаді

 Напрями оптимізації закладів загальної середньої освіти у 2021 році .

Ліквідація

Реорганізація з пониженням ступеню