РИЗИКИ ВЖИВАННЯ ЗАБРУДНЕНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ

В умовах руйнування об’єктів інфраструктури внаслідок бойових дій постає проблема забезпечення населення доброякісною питною водою. З цією метою дедалі частіше в умовах відсутності централізованого водопостачання використовується вода з альтернативних джерел (колодязі, бювети, каптажі тощо).

Значна кількість населення особливо у сільській місцевості використовує для забезпечення питних потреб воду з шахтних колодязів.

Санітарними нормами та правилами передбачено, що колодязь має бути ізольований від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод). Територію поблизу колодязя треба утримувати в чистоті, а у радіусі 50 м від нього не дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.

 Колодязі повинні відповідати певним конструктивним вимогам, основні з яких полягають у наявності глиняного “замка” та огорожі навколо колодязя, навісу над ним, ремонтних скоб та ємності для забору води. Колодязь має бути утепленим, а матеріал для стінок колодязя потрібно влаштовувати монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, за їх відсутності – керамікою, цеглою, каменем. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин.

У разі використання дерев’яних зрубів слід застосовувати колоди без глибоких шпарин і червоточин, не уражені грибком. Перевагу необхідно надавати таким породам дерева, як модрина, вільха, в’яз чи берест, але можна застосовувати також дуб і сосну. Власники колодязів мають періодично проводити їх планове обстеження, поточний ремонт, чищення та дезінфекцію.

Питна вода, призначена для споживання людиною, при цьому повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Вживання небезпечної в епідемічному відношенні питної води з колодязя може привести до виникнення інфекційних захворювань (вірусного гепатити А, черевного тифу, дизентерії, холери, ротавірусної інфекції, лептоспірозу тощо), а води із хімічним забрудненням – до водно-нітратної метгемоглобінемії, карієсу або флюорозу.

Саме тому рекомендуємо власникам колодязів здійснювати періодичний лабораторний контроль безпечності та якості питної води.